Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування норм податковогозаконодавства та в межах компетенціїповідомляє.
Платник податків у своєму зверненні зазначила, що є фізичною особою– підприємцем – платником єдиного податку третьої групи та має право на здійснення виду діяльності за КВЕД «47.77 Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами в спеціалізованих магазинах». При цьому платник повідомила, що планує здійснювати діяльність з надання послуг населенню по обміну брухту дорогоцінних металів (золота, срібла) на заздалегідь виготовлені ювелірні вироби.
Таким чином, платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
1.Чи достатньо мати зареєстрований вид економічної діяльності за КВЕД «47.77 Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами в спеціалізованих магазинах» для здійснення підприємницької діяльності з надання послуг населенню по обміну брухту дорогоцінних металів (золота, срібла) на заздалегідь виготовлені ювелірні вироби?Чи потрібно набувати інший КВЕД?
2. Чи не буде порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування діяльність з надання послуг населенню по обміну брухту дорогоцінних металів (золота, срібла) на заздалегідь виготовлені ювелірні виробив даному випадку?
3. Які можливі податкові обов’язки виникатимуть у платника додатково при наданні послуг обміну брухту дорогоцінних металів (золота, срібла) на заздалегідь виготовлені ювелірні вироби?
4. Чи підлягає діяльність з надання послуг населенню по обміну брухту дорогоцінних металів (золота, срібла) на заздалегідь виготовлені ювелірні виробиліцензуванню?
5. Чи вважатиметься доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, який здійснює діяльність з надання послуг населенню по обміну брухту дорогоцінних металів (золота, срібла) на заздалегідь виготовлені ювелірні вироби лише вартість роботи по виготовленню даного виробу?
6. Чи правомірнобуде при наданні послуг населенню по обміну брухту дорогоцінних металів (золота, срібла) на заздалегідь виготовлені ювелірні вироби, зазначення при реєстрації цієї операції в програмному реєстраторі розрахункових операцій / реєстраторі розрахункових операцій (далі – ПРРО/РРО) код ( ) згідно з Національним класифікатором України ДК 016:2010 «Державний класифікатор продукції та послуг», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 «Про затвердження та скасування національних класифікаторів»?
7. Якою нормою наказу Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496, яким затверджено Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, керуватись при вибуті товарних запасів під час послуги обміну брухту дорогоцінних металів (золота, срібла) на заздалегідь виготовлені ювелірні вироби?
Щодо першого – третього та п’ятого питань
Правові засади застосуванняспрощеноїсистемиоподаткування, обліку та звітності, а такожсправлянняєдиногоподаткувстановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.
Відповідно до п. 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працюнайманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлена у розмірі 5 відсотків доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку(п.п. 2 п. 293.3 ст. 293 Кодексу).
Згідно зі ст. 292 Кодексу для фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку доходом є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Перелік видів діяльності, які не дають права на застосування спрощеної системи оподаткування, визначено п. 291.5 ст. 291 Кодексу.
Так, згідно з п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку першої –третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють, зокрема, видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Відповідно до п.п. 7 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 Кодексу).
Пунктом 299.7 ст. 299 Кодексу встановлено, що до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про платника єдиного податку, зокрема види господарської діяльності.
Крім того, згідно з п. 293.4 ст. 293 Кодексу ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої – третьої груп (фізичні особи –підприємці) у розмірі 15 відсотків, зокрема,до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів).
Отже, фізичні особи – підприємці мають право перебувати на спрощеній системі оподаткування за умови дотримання норм п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу.
Щодо шостого питання
Відповідно до вимог п. 2 ст.3 Закону України від 0б липня 1995 року
№ 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані надавати особі, яка отримує або повертаєтовар, отримує послугу або відмовляється від неї, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Форму та зміст розрахункового документу/електронного розрахункового документу визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від21.01.2016 № 13, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі — Положения №13).
Обов'язкові реквізити, що має містити фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі — фіскальний чек), визначені п. 2 розділу ІІ Положенням № 13.
Один з обов’язкових реквізитів фіскального чеку являється назва товару (послуги) та її вартість.
Отже, при продажу заздалегідь виготовленого ювелірного виробу та отримання в обмін на нього брухту дорогоцінного металу (золота та срібла) назва товару має бути зазначена окремо у розрахунковому документі РРО/ПРРО з відображенням конкретної назви товару (у контексті звернення ювелірного виробу), та зазначення послуги з приймання брухту дорогоцінного металу (золота та срібла), а не певної групи товарів (послуг).
Таким чином, зазначення у розрахунковому документі РРО/ПРРО групи «47.00.82 – Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами» Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, що наведено у зверненні не допускається, оскільки призведе до порушення вимог відображення назви товару в розрахунковому документі РРО/ПРРО.
Щодо сьомого питання
При прийманні в місці продажу товарів від фізичної особи (покупця) брухту дорогоцінних металів (золота, срібла) суб’єктом господарювання має бути складений відповідний акт приймання в якому відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 15.09.2012 № 780 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо обліку дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, виробів з них та матеріалів, що їх містять» вказується: найменування дорогоцінного металу (золото, срібло), маса та проба металу, що приймається для переробки.
Таким чином, підтверджувати походження товару купленого у фізичної особи, яка не єфізичною особою – підприємцем, буде акт приймання, складений відповідно до п. 3.10 Методичних рекомендацій з бухобліку запасів, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 № 2, тобто на підставі прибуткових документів, які фізична особа – підприємець склала сама. Також треба отримати як мінімум підпис і дані продавця такого лому дорогоцінних металів, з метою підтвердження справжності та автентичності такого акту приймання.
Крім того, акт приймання складений фізичною особою – підприємцем має містити всі відповідні реквізити передбачені для бухгалтерських документів визначених ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Дані до Форми ведення обліку товарних запасів, затвердженоїнаказомМіністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.2021 за № 1411/37033), слід заносити на підставі наведених актів приймання.
Вибуттябрухтудорогоціннихметалів з такого місця продажу товарівмаєвідображатись у Формі ведения облікутоварнихзапасіввідповідно допервинного документу про вибуття товару для використання на власніпотреби.
Щодо четвертого питання
Одночасно зауважуємо, що відповідно до п. 1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 20серпня2014 року № 375, Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, зокрема, державну політикуу сфері бухгалтерського обліку та аудиту видобутку та виробництва, використання та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, їх обігу та обліку.
Отже, з питання ліцензування діяльності щодо надання послуг населенню по обміну брухту дорогоцінних металів (золота, срібла) на заздалегідь виготовлені ювелірні виробидоцільно звернутись до Міністерства фінансів України.
Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
_____________________________________________________________________________
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |