Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.10.2023 р. № 3850/ІПК/99-00-07-04-02-06

 Державна податкова служба України за  результатами розгляду звернення  Товариства щодо надання податкової консультації, та керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

 У своєму зверненні Товариство просить надати роз’яснення з наступного питання:

 Товариство здійснює приймання готівки за електроенергію від своїх членів, в подальшому оплата за електроенергію здійснюється із поточного банківського рахунка Товариства на поточний банківський рахунок енергопостачальної компанії. При цьому  Товариство не має жодного прибутку (приймає оплату від членів Товариства за електроенергію по 2,64 грн. та здійснює оплату енергопостачальній компанії по тій же ціні). Чи підлягає ця діяльність під обов’язкове використання реєстратора розрахункових операцій?

 Правовідносини у цій сфері регулюються Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Законом № 265) та іншими нормативно-правовими актами чинними на території України.

 Статтею 24 Закону України від 22 березня 2012 року № 4572-VI «Про громадські об’єднання» передбачено, що громадське об'єднання зі статусом юридичної особи для виконання своєї статутної мети (цілей) має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону передане такому громадському об'єднанню його членами (учасниками) або державою, набуте як членські внески, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуте в результаті підприємницької діяльності такого об'єднання, підприємницької діяльності створених ним юридичних осіб (товариств, підприємств), а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у користування (крім розпорядження) чи на інших підставах, не заборонених законом.

  Закон України від 10 липня 2003 року № 1087­­-IV «Про кооперацію»     (далі – Закон № 1087) визначає  правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні.

          Так, статтею 2 Закону № 1087 визначено, що кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.  

           Згідно із статтею 6 Закону № 1087 визначено, що кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

         Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

  Згідно із статтею 19 Закону № 1087 джерелами формування майна кооперативу, зокрема є вступні, членські та цільові внески його членів.

  Відповідно до статті 2 Закону № 1087­­ членський внесок – грошовий неповоротний внесок, який періодично сплачується членом кооперативного об’єднання для забезпечення поточної діяльності кооперативного об’єднання.

   Закон № 265 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

         Статтею 2 Закону № 265 визначено, що:

         розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Отже, членський внесок по своїй суті не є розрахунковою операцією у розумінні Закону № 265.

        Поряд з цим, Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке затверджене постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (далі – Положення № 148) визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі - установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті – суб’єкти господарювання), фізичними особами.

  Підпунктами 8, 9 та 10  пункту  3  розділу  I  Положення № 148  визначені такі поняття:

  каса – це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівки, інших цінностей, касових документів;  

 касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі;

 касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.

 Відповідно до пункту 25 розділу III Положення № 148 приймання готівки в касу проводиться за прибутковим касовим ордером, підписаним головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником установи/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання.

  Згідно з пунктом 11 розділу II Положення № 148 готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

  Таким чином, у разі якщо діяльність товариства, відповідно до статуту, не спрямована на одержання прибутків, а здійснюється з метою забезпечення життєдіяльності кооперативу (статутом кооперативу не передбачено можливості ведення підприємницької діяльності), у т. ч. шляхом збору цільових членських внесків на сплату за продану кооперативу електроенергію  та електроенергію, використану на загальні потреби товариства (освітлення місць загального користування, охорона та інше), приймання членських внесків від членів кооперативного об’єднання може здійснюватися у приміщенні каси товариства за прибутковими касовими ордерами із оприбуткуванням готівки до  касової книги із дотриманням вимог Положення № 148. 

  Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.