Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.10.2023 р. № 3860/ІПК/99-00-04-03-01-06

Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо окремих питаньдокументального підтвердження господарських операцій та подання звітності в період дії воєнного стану , керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, узв’язку з військовою агресією російської федерації проти України Товариствофактично опинилось на території населеного пункту, на якій велись бойові діїта надалі, у зв’язку із втратою та знищенням первинних документів та жорсткого диску із обліковою інформацією, відсутня можливість своєчасно виконати податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності за 2021 рік.

За фактом неможливості доступу до первинних документів Товариством подано до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів та повідомлення про втрату первинних документів, а також про неможливість їх відновлення.

За наявності підстав неможливості виконання Товариством податкових зобов’язань щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності за заявою платника територіальним органом ДПС було прийнято рішення щодо можливості своєчасного виконання платником свого податкового обов’язку.

З урахуванням викладеного вище Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1.Яким чином можливо відновити знищені первинні документи та жорсткий диск із всією обліковою інформацією Товариства у період за 2021 рік?

         2.Яким чином Товариство може виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності за 2021 рік, якщо первинні документи та жорсткий диск із всією обліковою інформацією за 2021 рік відсутні та знищені, що прийнято органом податкового контролю?

         3.Яким чином Товариству відзвітувати та сплатити податок на прибуток за 2021рік?

Щодо  питання 1

Відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абз. першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу.

Відповідно до п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу установлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України і не можуть пред’явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, як виняток із положень ст. 44  Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Підставами неможливості пред’явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов’язане з ризиком для життя чи здоров’я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв’язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.

У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості – із зазначенням реквізитів).

Дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв’язку з придбанням цінних паперів/корпоративних прав) та/або від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від’ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами/корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від’ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв’язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.

Якщо після подання повідомлення про неможливість вивезення первинних документів платнику податків/податковому агенту стане відомо про втрату таких документів, такий платник податків/податковий агент зобов’язаний подати до контролюючого органу повідомлення про втрату первинних документів із зазначенням обставин такої втрати.

Платники податків/податкові агенти, які подали повідомлення про втрату первинних документів відповідно до п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу, не підлягають перевірці контролюючим органом щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів, у тому числі після завершення дії воєнного стану.

У податкових (звітних) періодах, зазначених у відповідному повідомленні, не може бути переглянуто у бік збільшення суми податкових зобов’язань з податків і зборів, задекларовані в податкових деклараціях за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток, задекларовані в податкових деклараціях/розрахунках за зазначені податкові (звітні) періоди, у бік збільшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлені в податкових деклараціях за зазначені звітні періоди.

Обов’язок доведення відсутності підстав для застосування положень п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу покладається на контролюючий орган. Платник податків/податковий агент, який безпідставно застосував положення цього підпункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податків, та несе відповідальність, передбачену Кодексом та іншими законами України.

У разі відмови у застосуванні положень цього підпункту контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.

Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.

При цьому абзацом тринадцятим п.п. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу передбачено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Тож, для платників податків, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, у випадках неможливості пред’явлення первинних документів для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, застосовуються спеціальні правила, визначені п.п. 69.28 п. 69  підрозд. 10розд. XX Кодексу.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абз. перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами (далі – Закон № 996)).

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку,бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об’єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету, встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704.

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов’язані проводити інвентаризацію активів і зобов’язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка (частина перша ст. 10 Закону № 996).

Згідно з Порядком подання фінансової звітності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 зі змінами, (далі – Порядок № 419) та Положенням про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142, зі змінами (далі – Положення № 879) проведення інвентаризації обов’язкове у разі, зокрема, встановлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів); техногенних аварій, пожежі чи стихійного лиха (на день після закінчення явищ) в обсязі, визначеному керівником підприємства.

Відповідно до абзацу десятого п. 12 Порядку № 419 та п. 8 розділу І Положення № 879 підприємства, які з дати початку тимчасової окупації мали місцезнаходження на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, території проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, та підприємства, які мали (мають) місцезнаходження в районах проведення воєнних (бойових) дій у період дії воєнного стану, або підприємства, структурні підрозділи (відокремлене майно) яких розташовані на (в) таких територіях (районах), проводять інвентаризацію у разі можливості безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені зобов’язання та власний капітал підприємств.

У річній фінансовій звітності, як встановлено п. 12 Порядку № 419, інформація про активи, до яких неможливо забезпечити безпечний та безперешкодний доступ, та зобов’язання і власний капітал, які не можуть бути документально підтверджені у зв’язку з відсутністю доступу до відповідних первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, відображається за даними бухгалтерського обліку. При цьому інформація про відсутність доступу до активів та первинних документів підприємства зазначається у примітках до фінансової звітності.

Таким чином, питання відновлення первинних документів, які були втрачені внаслідок воєнних дій на території України,належать до компетенції Міністерства фінансів України.

Щодо питання 2, 3

Врегулювання питань у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок встановлено п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу.

Підпунктом 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу  передбачено, зокрема, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої п. 46.2 ст. 46 Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, зокрема щодо:

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (дані – ЄРПН) такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 01.02.2022 по 31.05.2022, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15.07.2022 року;

реєстрації в ЄРПН зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 01.02.2022 по 31.05.2022, складених за операціями, визначеними п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20.07.2022 року;

подання звітності, у тому числі передбаченої п. 46.2 ст. 46 Кодексу, за звітні (податкові) періоди – 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24.02.2022 до 01.06.2022, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20.07.2022 року;

строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди – 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 01.08.2022 (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору – не пізніше 31.12.2022 року).

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків, передбачених Кодексом, за умови виконання ними податкових обов’язків щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, подання звітності, сплати податків і зборів протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Отже, платник податків, який не має можливості подати податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2021 рік, відповідно до вимог п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу зобов’язаний подати відповідну податкову звітність за такий звітний період протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. За цих умов такий платник податків звільняється від передбаченої Кодексом відповідальності.

У разі самостійного виправлення платником податків, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання у звітних (податкових) періодах, які припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 Кодексу, та пені.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у п.п.69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України (далі – Порядок), та переліки документів на підтвердження, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за № 967/38303 (далі – Наказ № 225), який набрав чинності 06.09.2022 року.

Серед підстав неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов’язків (у тому числі обов’язків податкових агентів), як передбачено п.п. 1 п. 1 розділу ІІ Порядку № 225, є, зокрема, втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп’ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації.

Правила подання до контролюючого органу заяви та документів (копій документів), інформації про відсутність можливості виконання податкових обов’язків платниками податків, які мали можливість такого подання на дату набрання чинності Порядком № 225, або у яких після дати набрання чинності цим Порядком з’явилася така можливість, встановлено пп. 3 та 4 розділу ІІ Порядку № 225.

Заява має містити, зокрема, чітке та стисле обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податків податкових обов’язків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів; які саме податкові обов’язки не мав/не має можливості виконати платник податків;інформацію про податкові періоди, за які неможливо виконувати податкові обов’язки.

Так, відповідно до п. 3 розд. ІІ Порядку № 225 за наявності інших документів, інформації, що підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов’язок, платники податків-юридичні особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, надають такі документи (копії документів).

Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку у разі відсутності у платника податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію у строки, визначені п. 3 розд. ІІ Порядку, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), інформацію одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов’язання тощо) таким платником податку, передбачених Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків.

З урахуванням вимог Кодексу та Порядку підтвердженням можливості платника виконувати один із податкових обов’язків щодо подання звітності, сплати податків і зборів може бути визнано подання ним податкової, фінансової звітності, реєстрація податкових накладних, сплата невиконаного податкового зобов’язання, тощо.

При цьому, при вирішенні питання визначення періоду відновлення можливості платника податків виконувати свої податкові обов’язки слід виходити з фактів зникнення (усунення) підстав, що підтверджували неможливість виконання таким платником податківподаткових обов’язків відповідно до поданої заяви.

Платники податків, які не подали у строки, встановлені пп. 3 та 4 розд. ІІ Порядку, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов’язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов’язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов’язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи (п. 7 розд. II Порядку).

Контролюючий орган має встановити причинно-наслідковий зв’язок між  обставинами непереробної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті  збройної агресії російської федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов’язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов’язку у кожному окремому, конкретному підході, окремому напрямку (податку, збору, платежу, об’єкту оподаткування, інше).

Отже, платник податків,з дотриманням вимог Порядку може подати до контролюючого органузаяву про відсутність можливості виконанняподаткових обов’язків з зазначеннямподаткових періодів та по окремому  напрямку (податку, збору, платежу, об’єкту оподаткування, інше), за які неможливо виконувати такі обов’язки, зокрема за 2021 рік, або інформацію щодо обставин, пов’язаних з проведенням воєнних (бойових) дій та іншими обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами),  що може бути використана для підтвердження неможливості виконання ним своїх податкових обов’язків.

Контролюючий орган  приймає рішення на підставі попередньо поданої платником податків заяви, документів (копій документів) та інформації, що можуть бути використані для підтвердження можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податку своїх податкових обов’язків (п. 1 розд. ІІІ Порядку).

Рішення контролюючого органу може бути оскаржено відповідно до Кодексу в адміністративному чи судовому порядку (п. 2 розд. ІІІ Порядку).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).