Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором суми відшкодування, яка виплачується за рішенням суду на користь фізичних осіб та по виконавчому провадженню, відкритому відділом державної виконавчої служби, та в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні «» просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
1. Банк відшкодовує за рішенням суду фізичній особі з перерахуванням коштів на її рахунок судові витрати (у тому числі: судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу). Чи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором сума судових витрат, яка відшкодовується фізичній особі банком за рішенням суду?
2. Банк сплачує борг по виконавчому провадженню, відкритому приватним виконавцем, де стягувач – фізична особа. Борг (у тому числі: судовий збір, витрати на професійну правничу допомогу, основна винагорода приватного виконавця та мінімальні витрати виконавчого провадження) банк перераховує на рахунок приватного виконавця. Чи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором сума:
2.1. Судового збору, яка відшкодовується банком стягувачу – фізичній особі за виконавчим провадженням приватного виконавця шляхом перерахування на рахунок приватного виконавця?
2.2. Витрат на професійну правничу допомогу, яка відшкодовується банком стягувачу – фізичній особі за виконавчим провадженням приватного виконавця шляхом перерахування на рахунок приватного виконавця?
2.3. Основної винагороди приватного виконавця та мінімальних витрат виконавчого провадження, що перераховується банком на рахунок приватного виконавця?
3. Банк сплачує борг по виконавчому провадженню, відкритому відділом державної виконавчої служби, де стягувач – фізична особа. Борг (у тому числі: судовий збір, витрати на професійну правничу допомогу, виконавчий збір та мінімальні витрати виконавчого провадження) банк перераховує на рахунок відділу державної виконавчої служби. Чи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором сума:
– судового збору, яка відшкодовується банком стягувачу – фізичній особі за виконавчим провадженням відділу державної виконавчої служби шляхом перерахування на рахунок відділу державної виконавчої служби?
– витрат на професійну правничу допомогу, яка відшкодовується банком стягувачу-фізичній особі за виконавчим провадженням відділу державної виконавчої служби шляхом перерахування на рахунок відділу державної виконавчої служби?
– виконавчого збору та мінімальних витрат виконавчого провадження, що перераховується банком на рахунок відділу державної виконавчої служби?
Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.
Щодо питань 1 – 2.2 та 3
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, податковий агент.
Об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу).
Статтею 165 Кодексу встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
Крім того, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.131 ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.7 п. 161підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Водночас п. 164.2 ст. 164 Кодексу визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема:
дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді суми грошового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом IV Кодексу (п.п. «г» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.
Податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору 1,5 відс., встановлену в п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 168.1.1 п.168.1 ст. 168 Кодексу).
Враховуючи викладене, юридична особа, яка здійснює за рішенням суду нарахування (виплату) доходу платнику податків у вигляді відшкодування судових витрат (судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи), у розумінні Кодексу є податковим агентом і зобов’язана виконати усі функції, визначені Кодексом, зокрема щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету за рахунок зазначеного доходу.
Разом з тим податковий агент прирівнюється до платників податку і має права та виконує обов’язки, встановлені Кодексом для платників податків (п. 18.2 ст. 18 Кодексу).
Щодо питання 2.3
Відповідно до частини першої ст. 5 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі – Закон № 1404) примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України від 02 червня 2016 року № 1403 «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі – Закон № 1403).
Приватний виконавець є суб’єктом незалежної професійної діяльності (частина друга ст. 16 Закону № 1403).
Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Кодексу незалежна професійна діяльність – це діяльність, зокрема, приватних виконавців за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Відповідно до частини першої ст. 42 Закону № 1404 кошти виконавчого провадження складаються з:
1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому ст. 27 Закону № 1404, або основної винагороди приватного виконавця;
2) авансового внеску стягувача;
3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Згідно із частинами другою та третьою ст. 44 Закону № 1404 приватний виконавець для здійснення примусового виконання рішень відкриває в банках рахунки, у тому числі за потреби в іноземній валюті, для:
1) обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів у національній та іноземній валютах та їх виплати стягувачам;
2) зарахування коштів виконавчого провадження;
3) зарахування винагороди.
Кошти, зазначені у п. 1 і п. 2 частини другої ст. 44 Закону № 1404, не є доходом приватного виконавця.
Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, встановлено у ст. 178 Кодексу.
Відповідно до п. 178.3 ст. 178 Кодексу для приватних виконавців оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом, що складається із сум винагороди, отриманої відповідно до Закону № 1403, і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
Відповідно до п. 178.5 ст. 178 Кодексу під час виплати суб’єктами господарювання – податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов’язаних з такою діяльністю, податок на доходи у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до п.п. 14.1.195 та 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
Враховуючи викладене, у разі якщо юридична особа (Банк) перераховує суму основної винагороди приватного виконавця та мінімальних витрат виконавчого провадження на рахунок приватного виконавця, відкритогодля обліку і зарахування стягнутих з боржника коштів у національній та іноземній валютах, то сума таких коштів не включається до доходу приватного виконавця, за умови надання приватним виконавцем довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Зауважуємо, що тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), відповідно до п. 528 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу було зупинено перебіг строків, встановлених, зокрема, ст.ст. 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.
Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
_____________________________________________________________________________
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |