Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.11.2023 р. № 3909/ІПК/99-00-24-03-03-09

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваші зверненнящодо оподаткування інвестиційного прибуткута в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненняхповідомляє, що є одноосібним засновником товариства з обмеженою відповідальністю, до статутного капіталу якого внесеноземельну ділянку, що належала платникуна праві приватної власності. Також платник зазначила, що вклад до статутного капіталу здійснено у негрошовій формі шляхом внесення земельної ділянки, грошова оцінка якого визначена на підставі експертної грошової' оцінки земельної ділянки, відповідного рішення засновників товариства.

Документальним підтвердженням вартості внесеного вкладу єзвіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки та рішення засновників товариства про затвердження розміру грошової оцінки вкладу внесеного у негрошовій формі.

В подальшому корпоративні права вказаного товариства платник планує продати на підставі договору купівлі-продажу частки у статyтному капіталі в порядку встановленому чинним законодавством України.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи враховуються при обчисленніінвестиційного прибутку витрати, понесенi платникомподатку щодо внесення нерухомого майна до статутного капiталу юридичної особи?

2. Яким чином визначається розмір витрат, понесених фізичною особою щодо внесеннянерухомого майна до статутного капiталу юридичної особи?

3. На підставі яких підтверджуючих документів визначаються витрати, понесенiплатником податку з внесення нерухомого майна до статутного капiталу юридичної особи?

4.Чи є документальним підтвердженням витрат, понесених платником податку з внесення нерухомого майна до статутного капiталу: звітпро експертну грошову оцінку майна внесеного до статутного капiталу, рішення засновників товариства про затвердження розміру грошової оцінки нерухомого майна, що вноситься до статутного капiталу?

Особливості формування статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю регулюються нормами Закону України від 06 лютого 2018 року № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон № 2275), відповідно до п. 1 ст. 13 якого вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.

Вклад у негрошовій формі повинен мати грошову оцінку, що затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства (п. 3 ст. 13 Закону № 2275).

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів та інших суб’єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначено Законом України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2658).

Відповідно до ст. 3 Закону № 2658 оцінка, зокрема, майна – це процес визначення його вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно – правовими актами, зазначеними в ст. 9 Закону № 2568, і є результатом практичної діяльності суб’єкта оціночної діяльності.

Майном, яке може оцінюватися, вважаються об'єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід'ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, в тому числі об'єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності.

Статтею 7 Закону № 2658 визначено випадки проведення оцінки майна.

Так, оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї із сторін угоди та за згодою сторін. Проведення оцінки майна є обов'язковим, зокрема з метою оподаткування майна згідно з законом, крім випадків визначення розміру податку при спадкуванні власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою.

       Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Відповідно до п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у п.п. 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

        Крім того, вказаний дохід  є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Особливості оподаткування доходу у вигляді інвестиційного прибутку визначено п. 170.2 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.2.2 якого інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об'єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9⁴ розділу XX «Перехідні положеня» Кодексу, з урахуванням норм п.п. 170.2.4 – 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Кодексу (крім операцій з деривативами).

        Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Відповідно до п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 Кодексу облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.

        До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року (п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Кодексу).

        Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

        Згідно з п.п. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Кодексу якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Кодексом для місячного податкового періоду.

        Враховуючи викладене, дохід, отриманий фізичною особою – резидентом у вигляді інвестиційного прибутку від продажу інвестиційного активу (корпоративного права) включається до її загального річного оподатковуваного доходу та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах. При цьому об’єктом оподаткуванняподатком на доходи фізичних осіб та військовим збором вважатиметьсяінвестиційний прибуток, при визначенні якого враховуються витрати (вартість внеску до статутного капіталу товариства), пов’язані з придбанням зазначеного корпоративного права.

Крім того, платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій має відобразити загальний фінансовий результат від операцій з інвестиційними активами, отриманий протягом звітного року.

Відповідно доп.п. «б» п. 176.1 ст. 176 Кодексу платники податку зобов’язаніотримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку.

Статтею 1 розділу І Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Обов'язкові реквізити, які повинні мати первинні документи передбачено ст. 9 Закону № 996.

Таким чином, документальним підтвердженням витрат, понесених фізичною особою на придбання інвестиційного активу (корпоративних прав), мають бути документи, що засвідчують факт передачі майна, як вкладу до статутного капіталу товариства, зокрема звіт про оцінку (акт оцінки) цього майна, рішення загальних зборів учасників товариства про затвердження грошової оцінки вкладу та інші документи первинного обліку.

Зауважуємо, що тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу було зупинено перебіг строків, встановлених, зокрема, ст.ст. 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

         Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

         Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

         Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

____________________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальнаподатковаконсультаціядіє до зміни/втратичинності норм законодавства, щодоякихнаданоіндивідуальнуподатковуконсультацію.