Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.11.2023 р. № 3891/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України на звернення Малого приватного підприємства  щодо відображення доходу від фінансових інвестицій у вигляді внесення будівель, споруд, основних засобів до статутного капіталу для Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва (далі – Розрахунок), керуючись ст.52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

МПП повідомило, що є платником єдиного податку четвертої групи. Придбало Єдиний майновий комплекс, в тому числі будівлі, споруди, основні засоби, які належать на праві власності МПП.

МПП внесло будівлі, споруди, основні засоби на праві власності до статутного капіталу (шляхом його збільшення) іншого підприємства, учасником якого є МПП в 100 % статутного капіталу такого підприємства.

Враховуючи вищевикладене, МПП просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Яку суму потрібно відображати МПП як отриманий дохід від фінансових інвестицій для розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробника від проведеної господарської операції, що подається до Податкової декларації єдиного податку четвертої групи, а саме:

• як різницю між балансовою (залишковою) вартістю основних засобів та узгодженою вартістю, які передаються як внесок до статутного капіталу чи
• як повну узгоджену вартість основних засобів, які передаються як внесок до статутного капіталу?

 

Виходячи з вказаного твердження передача основного засобу як внеску до статутного капіталу іншого підприємства — це операція у межах господарської діяльності.

Згідно пп.14.1.81 п.14.1 ст.14 Кодексу інвестиції – це господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно.

Інвестиції, зокрема, бувають фінансовими, а ті, своєю чергою, — прямими інвестиціями, які за своєю суттю є господарською операцією, що передбачає внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою (пп. 14.1.81 .14.1 ст.14 Кодексу).

Особливості застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 Кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності є особливим механізмом справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів на сплату єдиного податку з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Відповідно до п.п. 4 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку четвертої групи відносяться сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди (п. 292¹.1 ст. 292¹  Кодексу).

Частка сільськогосподарського товаровиробництва для цілей глави                             1 розділу XIV Кодексу − питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку (п.п. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Форма розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва» зі змінами та доповненнями (далі – Розрахунок частки).

Джерелом інформації при складанні Розрахунку частки є дані бухгалтерського обліку.

Відображення операцій в бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за № 892/4185, зі змінами та доповненнями, або якщо підприємство веде облік за спрощеною формою - відповідно до Спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 № 186, зареєстрований в Міністерстві юстиції України          5 травня 2001 року за № 389/5580, зі змінами та доповненнями.

Загальна сума доходу підприємства визначається відповідно до вимог Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за
№ 860/4153, зі змінами та доповненнями (далі – Положення № 15).

Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена (абз.1 п.5 Положення № 15).

Внесення основних засобів до статутного капіталу іншого підприємства за своєю суттю є довгостроковою фінансовою інвестицією. Так, згідно з п. 6 Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.04.2000 №91 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.05.2000 за № 284/4505, якщо придбання фінансової інвестиції здійснюється шляхом обміну на інші активи, то її собівартість визначається за справедливою вартістю цих активів.

Таким чином, оскільки частка сільськогосподарського товаровиробництва визначається шляхом співвідношення суми доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, до його скоригованого доходу, то відповідно дохід від отримання фінансових інвестицій вплине на показник такої частки.

Слід зазначити, що необхідною умовою правильного застосування податкового законодавства є встановлення (з’ясування) всіх суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та детального вивчення всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).