Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.11.2023 р. № 3963/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула зверненнящодопорядку складання розрахунку коригування та коригування податкових зобов’язань при зарахуванні попередньої оплати за один товар в рахунок оплати за інший товарі, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, постачальником (Товариством) було отримано попередню оплату (перша подія) та відвантаженотовар по одному рахунку (далі – Товар № 1). На дату попередньої оплати товариством булонараховано податкові зобов’язання та складено відповідну податкову накладну (далі – ПН №1) і зареєстровано її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Також Товариством було відвантаженотовар (перша подія) по іншому рахунку (далі – Товар № 2), нараховано податкові зобов’язання та складено і зареєстровано в ЄРПН відповідну податкову накладну (далі – ПН № 2).

Надалі покупцем було повернуто частину Товару № 1,постачальником було складено розрахунок коригування на зменшення суми компенсації до ПН № 1. Кошти за повернутий товар покупцю не було повернуто, та на відповідну суму постачальником було складено нову податкову накладну на попередню оплату (далі –ПН № 3).Звернення не містить інформації, в рахунок попередньої оплати за які товари було зараховано вищезазначені кошти.

Покупець звернувся до постачальника з проханням зарахувати суму коштів, які не були повернуті за частину Товару № 1, яка була повернута постачальнику, в рахунок оплати за Товар № 2, отриманий та не оплачений покупцем.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо:

1) порядку та дати складання розрахунку коригування при зарахуванні попередньої оплати по одному рахунку в рахунок оплати відвантаженого та не оплаченого товару по іншому рахунку;

2) періоду, у податковій декларації з ПДВ за який постачальник може зменшити податкові зобов’язання.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Згідно з пунктом 5.3 статті 5 ПКУ у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Відповідно до частини 2 статті 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами.

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктом 201.1 статті 201 ПКУ встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особита зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПКУ).

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПКУякщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної.

Порядок складання розрахунків коригування до податкових накладних визначено пунктами 21 - 27 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).

Згідно з пунктом 21 Порядку № 1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.

У розрахунку коригування вказуються дата та номер податкової накладної, до якої вносяться зміни.

Державна податкова служба України визначає умовні коди причин коригування, які платники податку зазначають у графі 2.1 табличної частини розділу Б розрахунку коригування, та забезпечує їх оприлюднення на власному вебпорталі для використання платниками податку під час складання розрахунків коригування відповідно до ПКУ (пункт 23 Порядку № 1307).

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, опису питання та інформації, наданої у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1, 2

Якщо коштиза частково повернутий Товар № 1 не були повернуті покупцю,та на суму таких коштів постачальником було складено ПН № 3 якна попередню оплату,а надалі на вимогу покупцятака сума попередньої оплати зараховується в рахунок оплати Товару № 2, який був відвантажений постачальником та за операцією з постачання якого постачальником були визначені податкові зобов’язання та складено і зареєстровано в ЄРПН відповідну податкову накладну, то постачальник має право скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на суму такої попередньої оплати(у випадку, описаному у зверненні – до ПН № 3) та зменшити нараховану суму податкових зобов'язань з ПДВ.

Складання такого розрахунку коригування здійснюється на дату оформлення документа, на підставі якого такі кошти зараховуються в рахунок оплати вартості Товару № 2. У такому розрахунку коригування зазначається код причини коригування 103 (повернення товару або авансових платежів).

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПКУ такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем. Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в ЄРПНпокупцем такого розрахунку коригування.

Разом з тим правомірність складання податкових накладних / розрахунків коригування за окремими господарськими операціями може бути досліджена виключно в межах перевірок, що проводяться відповідно до норм ПКУ. Згідно зі статтею 36 ПКУ платники податку повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).