X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.11.2023 р. № 3976/ІПК/99-00-19-03-04-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації платника податків – юридичної особи (далі – Платник) щодо сплати податків без наявності у платника рахунку у банку та керуючись статтею 52  глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Платник повідомив, що позбавлений можливості сплачувати податки, збори та інші обов’язкові платежі у зв’язку з відмовами АК АТ «ПриватБанк» та АТ «Райффайзен Банк» від підтримання ділових відносин/відмовами в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договорів і закриття рахунків, причиною чого євимогипостанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами), яка встановлює заборони щодо проведення деяких операцій, та наявність у складі засновників/кінцевих бенефіціарних власників Товариства громадянина країни агресора.

У зв’язку з вищевикладеним, Платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Яким чином Платнику сплачувати податки без наявності розрахункового рахунку?

2. Враховуючи ситуацію Платника, Платник просить порадитийому порядок сплати податків без наявності відкритого розрахункового рахунку.

3. Враховуючи ситуацію Платника, Платник просить повідомити будь – яку відому ДПС України інформацію щодо банків, які готові співпрацювати із юридичними особами, одним з кінцевих бенефіціарних власників яких є резидент Російської Федерації.

Щодо питань 1, 2.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі – Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства(пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Відповідно до пункту 69.1 статті 69 глави 6 розділу ІІ Кодексу банки, інші фінансові установи, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей відкривають відповідні рахунки/електронні гаманці, передбачені законодавством України, платникам податків - юридичним особам (резидентам і нерезидентам) незалежно від організаційно-правової форми, відокремленим підрозділам та представництвам юридичних осіб, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, за наявності документів, виданих контролюючими органами, що підтверджують взяття їх на облік у таких органах, або виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (для осіб, взяття на облік яких у контролюючих органах здійснюється на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань») чи інформації з цього реєстру, отриманої банком, іншою фінансовою установою, небанківським надавачем платіжних послуг, емітентом електронних грошей відповідно до закону, із зазначенням даних про взяття на облік у контролюючих органах як платника податків.

Банки, інші фінансові установи, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунку/електронного гаманця платника податків - юридичної особи (резидента і нерезидента), у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунку/електронного гаманця (пункт 69.2 статті 69 глави 6 розділу ІІ Кодексу).

Контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення від банку, іншої фінансової установи, небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей про відкриття рахунку/електронного гаманця зобов’язаний направити повідомлення про взяття рахунку/електронного гаманця на облік або про відмову у взятті контролюючим органом рахунку/електронного гаманця на облік із зазначенням підстав у порядку, визначеному Кодексом (пункт 69.3 статті 69 глави 6 розділу ІІ Кодексу).

Датою початку видаткових операцій за рахунком/електронним гаманцем платника податків, визначеного пунктом 69.1 статті 69 глави 6 розділу ІІ Кодексу(крім банку), у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей є дата отримання банком або іншою фінансовою установою, небанківським надавачем платіжних послуг, емітентом електронних грошей повідомлення контролюючого органу про взяття рахунку/електронного гаманця на облік у контролюючих органах або дата, визначена як дата взяття на облік у контролюючому органі за мовчазною згодою згідно з абзацом другим пункту 69.3 статті69 глави 6 розділу ІІ Кодексу(пункт 69.4 статті 69 глави 6 розділу ІІ Кодексу).

Відповідно до пункту 38.3 статті 38 розділу І Кодексу спосіб, порядок та строки виконання податкового обов’язку встановлюються Кодексом та законами з питань митної справи.

Кодекс не містить окремого порядку щодо сплати податків без наявності у платника податків рахунку, відкритого надавачем платіжних послуг.

Разом з тим, повідомляємо, що загальний порядок виконання  платіжних операцій в Україні, виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, права, обов’язки та відповідальність учасників платіжного ринку України та загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг регулюються Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-ХІ «Про платіжні послуги». 

Відповідно до пункту 4 статті 4 Закону України «Про санкції» від 14 серпня 2014 року № 1644-VІІ (із змінами і доповненнями) передбачені цим Законом санкції не поширюються на:

сплату податків, зборів та інших обов'язкових платежів до державного та/або місцевих бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань;

погашення (стягнення) податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та сплати розстрочених (відстрочених), у тому числі за рішенням суду, грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків та/або сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Щодо питання 3.

Згідно з підпунктом 70 пункту 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 (із змінами), ДПС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема  надає індивідуальні податкові консультації, інформаційно – довідкові послуги з питань податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.

Враховуючи викладене, ДПС не володіє інформацією щодо банків, які готові співпрацювати із юридичними особами, одним з кінцевих бенефіціарних власників яких є резидент Російської Федерації, оскільки така інформація не належить до сфери регулювання податкового законодавствата законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію(пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).