Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.11.2023 р. № 3980/ІПК/99-00-04-02-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду зверненням щодо особливостей декларування бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – ПДВ) та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс),  повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомляє, що Товариством у вересні 2022 року було експортовано ріпак.  Після отриманих претензій від покупця щодо виявлення недоліків, в жовтні 2022 року Товариство реімпортувало товар, при цьому сплативши ПДВ за ставкою 14 %. Після усунення недоліків в жовтні 2022 року товар знову було експортовано. В листопаді 2022 року від покупця було знову отримано претензію щодо якості товару і Товариство вдруге реімпортувало товар, при цьому сплативши ПДВ за ставкою 14 %. В подальшому зазначений товар продавався на території України.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи має право Товариство заявити до відшкодування з бюджету на поточний рахунок частину суми від’ємного значення з ПДВ, що виникло за рахунок ПДВ сплаченого до  бюджету на день подання митної декларацій по товарах, що були двічі реімпортовані в Україну?
2. Чи має Товариство право на власний розсуд дотримуватися хронології відображення від’ємного значення ПДВ звітного (податкового) періоду в додатку 2 (Д2) та додатку 3 (Д3) декларації з ПДВ?

Щодо питання 1.

Відповідно до підпункту«а» підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 Кодексу за нульовою ставкою оподатковуються, зокрема, операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

Згідно з пунктом 206.3 статті 206 Кодексу операції із ввезення товарів у митному режимі реімпорту звільняються від оподаткування, крім операцій із ввезення відповідно до пункту 3 частини другої статті 78 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, із змінами та доповненнями, що оподатковуються податком за ставкою, визначеною підпунктами 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 Кодексу.

Пунктом 3 частини 2 статті 78 Митного кодексу України передбачено, що у митний режим реімпорту можуть бути поміщені товари, які були поміщені у митний режим експорту (остаточного вивезення) і повертаються особі, яка їх експортувала, у  зв’язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у режим експорту, або  інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору, якщо ці товари:

а) повертаються на митну територію України у строк, що не перевищує шести місяців з дати вивезення їх за межі цієї території у митному режимі експорту;

б) перебувають у такому самому стані, в якому вони оформлені у митний режим експорту, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якого були виявлені недоліки, що спричинили реімпорт товарів.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 Кодексу.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Кодексу бюджетне відшкодування - відшкодування від’ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків здійснюється згідно з статтею 200 Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Кодексу при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Кодексу платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.8 статті 200 Кодексу визначено, що до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі  з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону. 

         Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до статті 200 Кодексу та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 та пункту 200.11 статті 200 Кодексу, - за результатами документальної перевірки.

Якщо за результатами камеральної або документальної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування, а у разі з’ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Враховуючи вищезазначене, Товариство має право заявити до відшкодування з бюджету на поточний рахунок сумувід’ємного значення з ПДВ, що виникла за рахунок ПДВ сплаченого до  бюджету на день подання митної декларації.

Щодо питання 2.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 21).

У складі податкової декларації з ПДВ подаються передбачені Порядком № 21 додатки (пункт 9 розділу ІІІ Порядку № 21).

Сума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ Кодексу на момент подання податкової декларації, та підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України, відображається у рядку 20.2 декларації та деталізується у додатку 3 (таблиця 1) до податкової декларації з ПДВ.

Сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, відображається у рядку 21 податкової декларації з ПДВ та деталізується у додатку 2 до такої декларації.

Кодексом та Порядком № 21 не встановлено особливостей та хронології відображення від’ємного значення ПДВ звітного (податкового) періоду в додатках2 та 3 до податкової декларації з ПДВ.

При цьому,наказом Міністерства фінансів України від 17.05.2023,  № 256 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» внесені зміни до Порядку № 21, відповідно до яких у додатку 2 після таблиці 1 доповнено текстом такого змісту:

Графи 2 - 4 таблиці 1 заповнюються у хронологічному порядку виникнення сум від’ємного значення, починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний (податковий) період) (рядок 1), та закінчуючи найбільш давнім звітним (податковим) періодом.»

У таблиці 2 додатка 3 до податкової декларації з ПДВ здійснюється розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України. У такій таблиці зазначається індивідуальний податковий номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від’ємного значення, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом.

Отже, при заповненні додатку 2 до податкової декларації з ПДВ застосовується  принцип хронології формування від’ємного значення, згідно з яким податкові зобов’язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення – від найновішого до найдавнішого.

При цьому,при заповненні таблиці 2додатка 3 до декларації
платник податкумає право самостійно визначати
послідовністьвідображення від’ємного значення ПДВ звітного
 

(податкового) періоду та суми бюджетного відшкодування в розрізі періодів виникнення таких сум.

Слід зазначити, що на підставі підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу тимчасово до 01.08.2023 зупинявся перебіг строків, зокрема  для надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно Товариством, якому надано таку консультацію.