Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.11.2023 р. № 3984/ІПК/99-00-07-04-01-06

 

2. Чи потрібно Підприємцю, під час інтернет торгівлі одягом та взуттям, застосовувати РРО/ПРРО при пересиланні товарів покупцям – фізичним особам через Особа_1, на умовах післяплати, за умови наступного отриманням післяплати від покупця за відправлені товари через
   Особа_1?
3. Чи потрібно друкувати та надавати покупцю фіскальний чек у випадку надходження часткової передплати за товар на поточний рахунок Підприємця у форматі IBAN? Якщо так як і що саме зазначати в цьому чеку в частині кількості та вартості товару, виду оплати тощо?
4. Яким чином друкувати та надавати покупцю фіскальний чек у випадку отримання часткової передплати за товар на поточний рахунок Підприємця у форматі IBAN: два чеки один окремо на передплату, а другий на решту суми яку покупець сплачує у вигляді післяплати при отриманні товару на
   Особа_2, чи один чек на повну вартість товару в момент відправки товару перевізником? Якщо необхідно друкувати та надавати покупцю два фіскальні чеки як і що саме зазначати в кожному із них в частині кількості та вартості товару, виду оплати тощо?
5. Чи можна здійснювати друк фіскального чека та його надання покупцю в електронній формі у випадку надсилання товарів покупцям через перевізника (поштовий, кур’єрський чи логістичний сервіс/службу) після відправлення товару, але не пізніше ніж в момент отримання покупцем товару від перевізника?
6. Чи можна у випадку коли покупець не забрав у відділенні перевізника посилку відправлену йому на умовах післяплати проводити по РРО/ПРРО операцію повернення товарів на підставі документа перевізника (квитанції, чека, накладної тощо), який підтверджує повернення відправленого товару та чеку РРО/ПРРО, в яких такі товари ідентифіковані, без складання акту про повернення товару в якому зазначені дані документа, що встановлює особу покупця?
7. Чи можна здійснювати друк фіскального чека та його надання покупцю в електронній формі після отримання покупцем товару від перевізника та оплати його вартості через Особа_3?

Щодо питання 1

Правові засади застосування РРО/ПРРО  у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Законом № 265 визначено, що встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг)

в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Також, звертаємо увагу, що обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначенні законодавством, в тому числі, нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.

Законодавство України встановлює однакові вимоги щодо фіскалізації як готівкових, так і безготівкових розрахунків, що здійснюються за допомогою POS-терміналів та платіжних сервісів (еквайрингу), що використовують реквізити платіжних карток продавців товарів у мережі Інтернет та проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тому, обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО/ПРРО, при отриманні оплати за товари (послуги), залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.

Тобто, для Підприємця, як суб’єкта господарювання на якого поширюється дія Закону № 265, для цілей застосування РРО/ПРРО не має значення який спосіб для оплати обрав покупець (споживач), а має значення лише спосіб, який запропоновано Підприємцем покупцю.

Враховуючи зазначене, та як відповідь на питання 1, повідомляємо, що у разі якщо Підприємець надає покупцю для оплати за товар реквізити поточного рахунку в форматі IBAN, то у такому випадку застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим, оскільки така операція є різновидом банківської операції у розумінні Закону № 265, незалежно від обраного покупцем способу оплати.

Поряд із цим, надання більш детальної відповіді на питання 1 неможливо, оскільки,Підприємцем не розкрито суті вказаних у питанні номерів рахунків.

Щодо питання 2

Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначенні законодавством, в тому числі, нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.

Відповідно до підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Кодексу продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів

операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Пунктом 10 статті 11 Закону України від 03.09.2015 № 675-VIII «Про електронну комерцію» (далі – Закон № 675) передбачено, що момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар визначається згідно з положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено Законом № 675.

Відповідно до статті 664 Цивільного кодексу України обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов’язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Частиною другою статті 664 Цивільного кодексу України також передбачено, що якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов’язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві.

Враховуючи викладене вище, Особа_1від свого імені приймає післяплату від одержувачів відправлень.

Таким чином, в момент вручення покупцеві відправлення та приймання оплати за нього працівником (оператором або кур’єром) Особа_1, відбувається розрахунок за відправлення, який здійснює той же працівник (оператор або кур’єр) Особа_1 та видає відповідний розрахунковий документ.

Враховуючи викладене, та як відповідь на питання 2 повідомляємо, що за умови, що доставлений через Особа_1 товар не продано в кредит, з відстроченням або з розстроченням платежу, застосування Підприємцем РРО не є обов’язковим, оскільки, розрахунковий документ про приймання післяплати видає працівник (оператор або кур’єр) Особа_1, безпосередньо при передачі відправлення покупцю, а Підприємець у свою чергу зобов’язаний вкласти у посилку видаткову накладну (інший документ), яка буде свідчити про походження товару. Також, у передбачених законодавством випадках, продавець зобов’язаний вкласти у поштове відправлення належним чином оформлений гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов’язкові реквізити.

Щодо питання 3 та 4

Як відповідь на питання 3 та 4, повідомляємо, що у разі продажу товарів на умовах внесення оплати частинами, приймання кожної частини оплати має бути здійснено із дотримання вимог Закону № 265, супроводжуватись видачею розрахункових документів встановленої форми, змісту, забезпечувати їх
 

 

поєднання у ланцюг, який надаватиме можливість продавцю здійснювати відстеження отриманої оплати за товари, що реалізуються, а покупцю, мати підтвердження щодо внесення такої оплати.

Враховуючи вищезазначене, як відповідь на питання3 та 4 повідомляємо, що у конкретній описаній ситуації у Підприємця відсутній обов’язок формувати окремий чек на суму часткової передплати за товар на поточний рахунок Підприємця у форматі IBAN у момент її отримання.

При цьому, Підприємець має сформувати перший фіскальний касовий чек із вказанням часткової оплати – «аванс» та її суми, а також номенклатури (найменування), кількості та загальної вартості товарів.

Після погашення покупцем заборгованості в межах покупки, наступний чек має бути сформований на різницю між загальною вартістю товарів та отриманим авансом, в якому рекомендуємо зазначати реквізити першого чека або «аванс за …», будь який інший ідентифікатор, що забезпечить ідентифікацію товару, що продається і за який отримано «аванс».

Щодо питання 5 та 7

Як відповідь на питання 5 та 7, повідомляємо, що фіскальний чек на придбані покупцем товари має бути наданий такому покупцю не пізніше моменту вручення товару.

Щодо питання 6

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 року за № 918/29048, реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією.

Розрахунковий документ на повну суму проведеної операції, створений у паперовій та/або електронній формі, надається особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяги введені в режимі реєстрації.

Наголошуємо, що обов’язком саме продавця товарів є організація надання інформації щодо підтвердження повернення товарів без їх продажу від служби доставки.

Таким чином, та як відповідь на питання 6, повідомляємо, що у випадку не отримання або відмови від товару покупцем, при відправці їх за допомогою служб доставки достатньо в режимі реєстрації провести операцію повернення товарів на підставі квитанції (інших підтвердних документів) від служби доставки про повернення відправлення та чеку РРО/ПРРО, в яких такі товари ідентифіковані.

Жодних актів на повернення коштів складати не потрібно, так як такі акти складаються лише у випадках повернення коштів покупцю і сума повернення
при цьому перевищує 100 гривень.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 ПК України податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.