Державна податкова служба Україниза результатами розгляду
звернення фізичної особи-підприємця(далі – Підприємець)
від , надісланого листом ГУ ДПС у області
від № (вх. ДПС №
від), керуючись положеннями статті 52 Податкового кодексу України(далі – Кодекс), повідомляє таке.
Відповідно до змісту звернення, Підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку ІІ групи), здійснює діяльність у сфері торгівлі з використанням мережі Інтернет та посередників, зокрема, фінансових.
Враховуючи викладене, Підприємець просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання (в контексті звернення):
Який тип оплати вказувати Підприємцю у фіскальному чеку?
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України
від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.
Звертаємо увагу, що дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання (далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено статтею 3 такого Закону.
Законодавство України встановлює однакові вимоги щодо фіскалізації як готівкових, так і безготівкових розрахунків, що здійснюються за допомогою платіжних терміналів (POS-терміналів) та платіжних сервісів (еквайрингу), що використовують реквізити платіжних карток продавців товарів у мережі Інтернет та проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тому, обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО/ПРРО, при отриманні оплати за товари (послуги), залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.
Відповідно до визначень, наведених у статті 1 Закону України
від 30.06.2021 № 1591 «Про платіжні послуги», безготівкові розрахунки – це перерахування коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, внесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів.
Тобто, для продавця товару переказ коштів на його поточний рахунок є безготівковим незалежно від «способу оплати», використаного споживачем, навіть, якщо для ініціювання переказу коштів споживач здійснив внесення готівки в касу банку (без відкриття поточного рахунку) або використав платіжну картку для ініціювання переказу коштів зі свого рахунку в банку.
Пунктом 2 Розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13, передбачено, що при реалізації товарів (послуг) обов’язковими реквізитами розрахункового документу є, зокрема:
позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції
(рядок 19).
Під формою оплати слід розуміти її варіативністьздійснення («Готівкова» та/або «Безготівкова»), а додаткове уточнення «картка», «передплата», «післяплата», «тощо»,свідчить про необмежену кількість видівтаких оплат та без обмежень може використовуватись продавцем в межах визначених Цивільним кодексом України та Кодексом.
Враховуючи викладене вище, та як відповідь на питання повідомляємо, що у описаних у звернені обставинах, Підприємець може позначитиу фіскальному касовому чеку форму оплати як «Безготівкова», так і той вид оплати із запропонованих «Вчасна каса», що буде відповідатиконкретним правовідносинам між Підприємцем та продавцем.
Також, може бути зазначений будь-який інший ідентифікатор, який забезпечить ідентифікацію товару, що продається і за який отримано оплату. Окрім того в коментарях до такого чеку рекомендуємо зазначати вид оплати із запропонованих «Вчасна каса» (не обов’язковий реквізит, який допоможе ідентифікувати господарську операцію).
Звертаємо увагу, що програмування РРО/ПРРО, з метою відповідної візуалізації фіскальних касових чеків, які ними створюються та правильного відображення інформації про здійснені суб’єктами господарювання розрахункові операції, має відбуватись відповідно до «Технології зберігання і збору даних РРО для ДПC Протокол передачі інформації» та/або АРІ фіскального сервера.
Зазначене вище ще раз підтверджує недоцільність формалізації умов, видів та способів оплати товарів, з метою забезпечення права платника самостійно і на власний розсуд обирати ті, які не заборонені Цивільним кодексом України, дозволені Кодексом для конкретних платників, відповідно обраної системи оподаткування та відповідним чином передають суть господарських операцій, що відбуваються між продавцями та покупцями товарів.
При цьому, чинним законодавством не передбачено, а відповідно ДПС не має право обмежувати СГ у варіативності способів ведення господарської діяльності, а лише контролює законність її здійснення.
У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |