Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.11.2023 р. № 4009/ІПК/99-00-09-04-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду зверненняФОПна отримання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства стосовно вирощування таобігу тютюнута, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненніФОП повідомив, щоосновними видами його діяльності відповідно до КВЕД є : 01.15 - вирощування тютюну та 01.19 - вирощування інших однорічних і дворічних культур та він має намір продовжувати таку діяльність.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить дати відповіді на наступні запитання стосовно виробництва та реалізації тютюну:

1. Чи може ФОП, що займається вирощуванням тютюну перебувати на спрощеній системі оподаткування?

2. Чи є платником акцизного податку ФОП, що займається вирощуванням тютюну?

3. Чи повинен ФОП, що займається вирощуванням тютюну, мати ліцензію на вирощування тютюну в разі, якщо він буде здійснювати сушіння сировини тютюну?

4. Чи повинен ФОП, що займається вирощуванням тютюну, мати ліцензію на вирощування тютюну в разі, якщо він буде здійснювати його подрібнення після сушіння?

5. Чи повинен ФОП, що займається вирощуванням тютюну, мати ліцензію на виробництво тютюнових виробів в разі, якщо він буде здійснювати ферментацію та подрібнення тютюнової сировини після сушіння?

6. Чи повинен ФОП, що займається вирощуванням тютюну, мати ліцензію на оптову/роздрібну торгівлю тютюновими виробамиу разі, якщо він буде здійснювати реалізацію висушеного та подрібненого тютюну тютюново-ферментаційним заводам?

7. Чи повинен ФОП, що займається вирощуванням тютюну, здійснювати реалізацію висушеної та подрібненої сировини тютюну не тютюново- ферментаційним заводам, а суб’єктам господарювання, що мають ліцензію на оптову/роздрібну торгівлю тютюновими виробами?

 

Щодо питання 1.

Спрощена система оподаткування є особливим механізмом справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, встановлених главою 1 розділу XIV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 Кодексу).

Пунктом 291.4 статті 291 Кодексу визначено групи платників єдиного податку на які поділяються суб’єкти господарювання, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Відповідно до п.п. 3 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання, зокрема фізичні особи – підприємці, які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).

Згідно з п. 215.1 ст. 215 Кодексу до підакцизних товарів належать, зокрема, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, тютюнова сировина, тютюнові відходи.

Враховуючи зазначене, фізичні особи – підприємці, які здійснюють виробництво, продаж підакцизних товарів, зокрема тютюну та тютюнової сировини, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої групи.

 

Щодо питання 2.

Згідно із п.п. 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 Кодексу  акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які Кодексом встановлено ставки акцизного податку (п.п. 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п.п. 14.1.28¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу виробництво підакцизних товарів (продукції) - технологічний процес, в тому числі змішування, здійснення якого внаслідок зміни форми, властивостей або складу сировини, напівфабрикатів або готової продукції призводить до отримання підакцизних товарів (продукції, у тому числі сировини), надання таким товарам інших властивостей, що призводить або не призводить до збільшення обсягів таких товарів.

Згідно із п. 212.1 ст. 212 Кодексу платниками акцизного податку, зокрема,  єособа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини (п.п. 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).

Пунктом 213.1 статті 213 Кодексу визначено, що об’єктами оподаткування акцизним податком, зокрема, є операції з:

реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції)(п.п. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 Кодексу);

реалізації виробниками та/або імпортерами, у тому числі в роздрібній торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (п.п. 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 Кодексу).

Вичерпний перелік підакцизних товарів встановлено ст. 215 Кодексу,  зокрема, у п.215.3 ст. 215 Кодексу визначено коди згідно з УКТ ЗЕД тютюнової сировини, тютюнових відходів, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, які належать до підакцизних товарів, та ставки акцизного податку на такі товари.

Таким чином якщо ФОП, що займається вирощуванням тютюну, виробляє тютюнову сировину, такий ФОП відповідно до  п. 212.1 ст. 212 Кодексу є платником акцизного податку як виробник підакцизної продукції.

Відповідно до п.п. 213.3.13 п. 213.3 ст. 213 Кодексу до операцій з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування, зокрема, належить реалізація тютюнової сировини тютюново-ферментаційним заводам особами, які виробляють тютюнову сировину на митній території України; реалізація ферментованої (переробленої) тютюнової сировини тютюново-ферментаційними заводами виробникам тютюнових виробів.

 

Щодо питань 3,4, 5 та6.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, на території України визначено Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481).

Відповідно до ст. 1 Закону № 481 та п.п. 14.1.252 п. 14.1 ст. 14 Кодексу тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання.

Також статтею 1 Закону № 481 визначено, що сировиною є предмети праці та природні компоненти, які підлягають подальшій переробці.

Порядок ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі тютюновими виробами регулюється Законом № 481.

Ліцензування вирощування тютюну Законом № 481 не передбачено.

Статтею 1 Закону № 481 визначено, що ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Відповідно до ст. 2 Закону № 481 виробництво тютюнових виробів здійснюється суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) незалежно від форм власності за наявності відповідної ліцензії.

При цьому згідно із розділом 4 наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010» виробництво – це економічна діяльність, результатом якої є продукція. Це поняття використовують для позначення всіх видів економічної діяльності. Готова продукція – це продукція, процес перероблення якої завершено.

Отже, ФОП, що займається вирощуванням тютюну, його сушінням та подрібненням, реалізацією висушеного та подрібненого тютюну тютюново-ферментаційним заводам, не повинен отримувати ліцензію на виробництво, оптову/роздрібну торгівлю тютюновими виробами.

 

Щодо питання 7.

Кодексом передбачено відповідальність за реалізацію тютюнової сировини суб’єктам господарювання, які не є виробниками тютюнових виробів та/або тютюново-ферментаційними заводами.

У разі реалізації тютюнової сировини суб’єктам господарювання, які не є виробниками тютюнових виробів та/або тютюново-ферментаційними заводами, із суб'єктів, що здійснили таку реалізацію, справляється штраф у розмірі 200 відсотків вартості реалізованої тютюнової сировини. Реалізована таким чином сировина підлягає конфіскації та знищенню (п. 221.5 ст. 221 Кодексу).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).

 

____________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.