X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.11.2023 р. № 4013/ІПК/99-00-19-03-04-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації платника податків – юридичної особи (далі – Платник) щодо сум сплати єдиного податку і мінімального податкового зобов’язання (далі - МПЗ) та керуючись статтею 52  глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Платник повідомив, що в січні 2023 року ним було визначене та нараховане МПЗ, при розрахунку якого не був врахований єдиний податок, оскільки на момент розрахунку МПЗ єдиний податок ще не був сплачений. Після цього у 2023 роціПлатник сплатив єдиний податок за 2022 рік. Оскільки єдиний податок був сплачений після розрахунку МПЗ, то такий податок не був зарахований до МПЗ.

У зв’язку з вищевикладеним, Платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи є механізми перерахунку МПЗ та зарахування сплаченого єдиного податку в рахунок погашення раніше визначеного МПЗ?

2.Чи може Платник сплатити МПЗ в нарахованій у січні 2023 року сумі, а сплачений єдиний податок зарахувати в рахунок інших податків чи повернути як надміру сплачений?

Щодо питань 1, 2.

Відповідно до підпункту 14.1.1142 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) мінімальне податкове зобов’язання - мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить, зокрема, одній юридичній особі, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.

Відповідно до пункту 2971.5 статті 2971 Кодексу для платників єдиного податку четвертої групи (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України «Про фермерське господарство») різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов’язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:

єдиний податок; податок на прибуток підприємств (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної);

податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів (чистого оподаткованого доходу) від продажу (реалізації) власної сільськогосподарської продукції (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної);

податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення;

земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної);

рентна плата за спеціальне використання води (у разі її сплати);

20 відсотків витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.

У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.

Згідно з підпунктом 295.9.2  пункту 295.9 статті 295 Кодексу платники єдиного податку четвертої груписплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:

у I кварталі - 10 відсотків;

у II кварталі - 10 відсотків;

у III кварталі - 50 відсотків;

у IV кварталі - 30 відсотків.

Таким чином, оскільки термін сплати  єдиного податку за  4 квартал 2022 року припадає на січень 2023 року, сплачені у січні 2023 році такі податкові зобов’язання будуть враховані платником при розрахунку  мінімального податкового зобов’язанняза 2023 рік.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).