Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.05.2017 р. № 417/6/99-99-13-01-01-15/ІПК

Державна фіскальна служба Україна, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула лист ..., і повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі - ПКУ), відповідно до п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172ПКУ.

Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) нерухомого майна визначено ст. 172 ПКУ.

Відповідно до п. 172.8 ст. 172 ПКУ під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомого майна, крім їх успадкування та дарування.

Одночасно з дією п. 172.4 ст. 172 ПКУ, якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об'єкта нерухомого майна є, зокрема юридична особа, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну) (п.п. 172.7 ст. 172 ПКУ).

Крім того, абзацом другим п.п. 165.1.16 п. 165.1 ст. 165 ПКУ встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв'язку з невиконанням платником податку своїх зобов'язань за договором кредиту (позики), за умови що таке майно було придбано за рахунок такого кредиту (позики). Тобто зазначена норма містить дві обов’язкові умови, при настанні яких дохід від відчуження заставного майна не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Враховуючи викладене, у разі набуття банком права власності на об'єкт нерухомого майна шляхом взяття заставленого майна на свій баланс, слід вважати, що фізична особа - майновий поручитель відчужила (продала) своє власне майно. Банк зобов'язаний виконати усі функції податкового агента, визначені розділом ІV ПКУ.

Також слід зазначити, що відповідно до ст. 605 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

При цьому до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається:

— дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом (п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);

— сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II ПКУ, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації (п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Водночас п.п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПКУ передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Таким чином, якщо боржником не виконуються зобов’язання, визначені договором, то сума заборгованості включається до оподатковуваного доходу платника податку у разі її анулювання (прощення) кредитором до закінчення строку позовної давності на підставі п.п. «д» п.п. 164.2.17 або п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ у разі спливу строку позовної давності.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.15 № 4 затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі -Порядок).

Відповідно до п.3.3 Порядку у графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом. У графі 3 податкового розрахунку відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку у відповідності із нарахованим доходом.

У графі 4а "Сума нарахованого податку" відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством, у графі 4 "Сума перерахованого податку" відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету.

Отже, у випадку що розглядається, підприємство у Податковому розрахунку за ф.1ДФ у графі За "Сума нарахованого доходу" та у графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображає нарахований та виплачений дохід фізичної особи, а саме суму боргу.

У графі 4а "Сума нарахованого податку" та гр. 4 "Сума перерахованого податку" не заповнюється у разі повідомлення боржника про прощення (анулювання) боргу.

Якщо кредитор не повідомляє боржника про прощення (анулювання) боргу, у гр. 4а та гр. 4 відображається сума нарахованого та перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб.

Згідно з п. 3.11 розд. II Порядку у рядку «Військовий збір» відображається загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками).

Відомості про фізичну особу - платника податку, якій нараховані доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються.

Таким чином, податковий агент відображає у розділі II податкового розрахунку за ф. 1 ДФ у рядку «Військовий збір» фактично нараховану загальну суму доходу.

У разі якщо кредитор не повідомляє боржника про прощення (анулювання) боргу, у податковому розрахунку за ф. 1ДФ у рядку «Військовий збір» відображається сума нарахованого та перерахованого до бюджету військового збору.