X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.11.2023 р. № 4207/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України на звернення Приватного Підприємства про надання індивідуальної податкової консультації щодо питання права перебування юридичної особи платника єдиного податку  3 групи на спрощеній системі оподаткування при наданні послуг з оренди підземної лінії зв’язку, керуючись ст.52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Підприємство повідомило, що є платником єдиного податку третьої групи.

Має намір придбати підземну волоконно-оптичну лінію зв’язку для подальшої діяльності – надання в оренду волоконно-оптичної лінії зв’язку іншим фізичним особам-підприємцям і юридичним особам для отримання доходу (фактично планують просто передавати – давати доступ до підземної мережі проводів, які будуть знаходитися у власності Підприємства без будь яких приладів та технічного обслуговування), надання в оренду, без надання будь-яких послуг технічного обслуговування, без будь- яких пристроїв, експлуатації та користування каналів електрозв’язку (інтернету) в цих мережах, купівля та продаж таких мереж.

Враховуючи вищевикладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

  1. Діяльність за умови, що Підприємство не є оператором телекомунікацій та не буде проводити технічне обслуговування та експлуатацію    телекомунікаційних мереж. Який КВЕД необхідно застосовувати у випадку надання послуг з оренди підземної лінії без підключення абонентів та будь-яких технічних приладів, без її обслуговування?
  2. Чи матиме право надання вищевказаних послуг за умови перебування на спрощеній системі оподаткування?
  3. Чи являтиметься подія отримання доходу від купівлі-продажу та надання в оренду підземної лінії  зв’язку, порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування?

 

Щодо першого-третього питання

 

        Визначення та кодування основних та другорядних видів економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців в Україні відбувається згідно Класифікації видів економічної діяльності суб'єктів КВЕД (ДК 009:2010).

Наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 №396 (далі - Наказ №396) затверджено Методологічні основи та пояснення до позицій Класифікації видів економічної діяльності.

Тому, з метою правильного визначення КВЕДу для послуги з оренди підземної лінії зв’язку, платнику податку слід звернутися до Державної служби статистики України.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до підпункту 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу до суб’єктів господарювання третьої групи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, відносяться юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не  перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу.

Юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пункту 44.2, 44.3 статті 44 Кодексу який ведеться з метою обрахунку об'єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 44.2 ст. 44, абз.3 п.296.1 ст.296 Кодексу).

Порядок визнання доходів та їх класифікація здійснюється відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999                              № 290 (далі - Положення) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України  від 14.12.1999 за № 860/4153 (далі – НП(С)БО № 15), дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Дохід, пов'язаний з наданням послуг, визнається, виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції.

Результат операції з надання послуг може бути достовірно оцінений за наявності всіх умов, зокрема, можливості достовірної оцінки доходу та можливості достовірної оцінки ступеня завершеності надання послуг на дату балансу (пункт 10 НП(С)БО № 15).

Водночас, нормами п. 291.5 ст. 291 Кодексу визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права юридичній особі на застосування спрощеної системи оподаткування, а саме:

1) діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, діяльність з випуску та проведення лотерей;

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування", сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III цього Кодексу;

7)  діяльність з управління підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж;

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.

З 01.01.2022 набрав чинності Закон України від 16 грудня 2020 року
№ 1089 - IX «Про електронні комунікації» (далі ‒ Закон), який визначає правові та організаційні основи державної політики у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, а також права, обов'язки та відповідальність фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у відповідній діяльності або користуються електронними комунікаційними послугами.

Так, відповідно до визначень, наведених у Законі, постачальник електронних комунікаційних мереж − суб'єкт господарювання, який надає послуги доступу до електронної комунікаційної мережі, що знаходиться в його володінні, та до пов'язаних з нею засобів, або з використанням віртуальних мереж.

Оператор електронних комунікацій (оператор) − суб'єкт господарювання, який володіє, здійснює експлуатацію та управління електронними комунікаційними мережами та/або пов'язаними засобами.

У разі постачання електронних комунікаційних мереж оператор вважається також постачальником електронних комунікаційних мереж.

Право власності та право на технічне обслуговування і експлуатацію електронних комунікаційних мереж може належати будь-якій фізичній особі − підприємцю або юридичній особі, незалежно від форм власності, які є резидентами України.

Надання електронних комунікаційних мереж та послуг на території України є виключним правом юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зареєстрованих відповідно до законодавства (резиденти України).

Тому, у разі, якщо Підприємство буде надавати доступ до електронної комунікаційної мережі, що буде знаходитися в його володінні, як це зазначено в зверненні, суб’єкт господарювання буде вважатися постачальником електронних комунікаційних мереж, що передбачає отримання ліцензій та дозволів та  відповідно з п. 291.5 ст. 291 не дає права юридичній особі на застосування спрощеної системи оподаткування.

Поряд з тим зазначаємо, що необхідною умовою правильного застосування норм податкового законодавства є встановлення всіх суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та детального вивчення всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались.

Таким чином, якщо платник податків знаходиться на спрощеній системі оподаткування та одночасно має зареєстровані заборонені та дозволені  види діяльності, проте фактично в межах забороненої діяльності особа  не здійснює діяльність, така особа може бути зареєстрована платником єдиного податку та перебувати на спрощеній системі оподаткування.

 

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).