Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.11.2023 р. № 4040/ІПК/99-00-04-03-03-06

Державна податкова служба України за результатами розгляду запиту  Товариства про надання індивідуальної податкової консультації щодо проведення розрахунків зі своїми замовниками за допомогою інтернет-еквайрінгу iPay.com та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму запиті Товариство повідомило, що є платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки (на момент подання запиту) та надає в суборенду й експлуатацію орендоване нерухому майно.

Товариство повідомило, що планує укласти з небанківською фінансовою установою, яка внесена до Державного реєстру фінансових установ Договір доручення про прийом платежів.

Згідно договору Довіритель (Товариство) доручає, а Повірений (небанківська фінансова установа) приймає на себе зобов’язання здійснити на користь Довірителя наступні дії, обмежуючись саме ними та іншими положеннями договору:

• організовувати прийом платежів сервісом iPay.com, але не обмежуючись

 

ним від споживачів на користь довірителя та від його імені, фіксуючи надходження платежів – з використання платіжної системи в точній відповідності з технологією прийому платежів, описаної в договорі та відповідними додатками до нього;

• забезпечувати перерахуванням Довірителю прийнятих з використанням платіжної системи платежів на поточні рахунки Довірителя у строки, встановлені Договором;
• зареєструвати Довірителя у платіжних системах та міжнародних платіжних системах відповідно до правил їх діяльності;
• довіритель зобов’язується виплачувати Повіреному винагороду у порядку і на умовах, передбачених Договором.

За виконання своїх обов’язків Повірений отримує від Довірителя винагороду (плата за еквайринг), яка складає 1,25 відсотки від загальної суми коштів, належних до перерахування Довірителю. Повірений отримує винагороду шляхом вирахування сум належних до перерахування Довірителю відповідно до Договору, на розмір винагороди Повіреного.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

Щодо першого-другого питань

Основні поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні визначено Законом України від 30 червня 2021 року № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (далі – Закон 1591).

Платіжна послуга - діяльність надавача платіжних послуг з виконання та/або супроводження платіжних операцій (підпункт 58 пункту 1 статті 1 Закону № 1591).

Згідно з підпунктом 10 пункту 1 статті 1 Закону № 1591 еквайринг платіжних інструментів (далі - еквайринг) - це платіжна послуга, що полягає у прийнятті платіжних інструментів, результатом якої є переказ коштів отримувачу та/або видача коштів у готівковій формі.

Підпунктом 51 пункту 1 статті 1 Закону № 1591 визначено поняття «платіжний інструмент» - персоналізований засіб, пристрій та/або набір процедур, що відповідають вимогам законодавства та погоджені користувачем і надавачем платіжних послуг для надання платіжної інструкції.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 розділу І Закону № 1591 безготівкові розрахунки – перерахування коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, внесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів.

Отже, для суб’єкта господарювання в розумінні Закону № 1591 зарахування коштів на його поточний рахунок, відкритий в Україні, є безготівковим розрахунком. 

Частиною 3 статті 1088 Цивільного кодексу України передбачено, що безготівкові розрахунки провадяться через банки, небанківських надавачів платіжних послуг, в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.

Також відповідно до пункту 6 та пункту 7 статті 7 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV "Про Національний банк України", зі змінами та доповненнями, Національний банк України, зокрема, регулює діяльність платіжних систем та систем розрахунків в Україні, визначає порядок і форми платежів, у тому числі між банками, та визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, створює та забезпечує безперервне, надійне та ефективне функціонування, розвиток створених ним платіжних та облікових систем, контролює створення платіжних інструментів, систем автоматизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації.

Безготівковим розрахунком для суб'єкта господарювання є оплата товарів та послуг, що здійснена шляхом переказу коштів на його рахунок незалежно   від способу ініціювання такого переказу покупцем (зокрема, за допомогою сервісів переказу коштів – iPay.ua (у тому числі з використанням платіжної картки), шляхом внесення покупцем готівки у касу банку або небанківської установи (у тому числі шляхом використання програмно-технічного комплексу самообслуговування).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), зокрема підрозділ 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу доповнено пунктом 9, який визначає особливості справляння єдиного податку під час воєнного, надзвичайного стану на території України.

Відповідно до підпункту 9.2 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу платниками єдиного податку третьої групи можуть бути юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та без обмеження щодо обсягу доходу та кількості осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах.

Поряд з тим, підпунктом 9.3 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу визначено, що платниками єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, без урахування обмежень встановлених пунктом 291.5 статті 291 Кодексу, не можуть бути суб'єкти господарювання, які здійснюють:

діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);

обмін іноземної валюти;

виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів, роздрібної торгівлі підакцизними товарами);

видобуток, реалізацію корисних копалин (крім видобування підземних та поверхневих вод підприємствами, які надають послуги централізованого водопостачання та водовідведення);

страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;

фізичні та юридичні особи – нерезиденти.

Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу.

Пунктом 291.6 статті 291 Кодексу визначено, що платники єдиного податку третьої групи повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі - готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності (пункт 292.6 статті 292 Кодексу).

Юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень підпунктів 44.2 та 44.3 статті 44 Кодексу (абзац п’ятий пункту 296.1 статті 296 Кодексу).

Юридичні особи – платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним підпункту 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац третій пункту 44.2 статті 44 Кодексу).

Поряд з цим, пунктом 292.11 статті 292 Кодексу визначено суми коштів, що не включаються до складу доходу платника єдиного податку.

Враховуючи викладене, здійснення Товариством господарської діяльності щодо надання послуг, з використанням платіжного сервісу iPay.ua, не є перешкодою для застосування спрощеної системи оподаткування за умови дотримання вимог, визначених главою 1 розділу XIV Кодексу.

Якщо при здійсненні розрахунків за послуги із використанням платіжного сервісу iPay.ua з суми виручки небанківською фінансовою установою утримується комісійна винагорода за послуги з розрахункового обслуговування, то доходом Товариства на спрощеній системі оподаткування є повна сума виручки (з врахуванням комісії, утриманої небанківською фінансовою установою), яка відображається у податковій декларації платника єдиного податку та з якої сплачується єдиний податок.

При цьому датою отримання доходів є дата надходження коштів на розрахунковий рахунок платника єдиного податку.

Додатково повідомляємо, що відповідно до пункту 52⁸ та підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу тимчасово, зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).