Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.11.2023 р. № 4089/ІПК/99-00-21-03-02-06

Державна податкова служба України розглянула зверненнящодозаповнення додатку 5 до податкової декларації з ПДВ(далі – декларація) і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство здійснює операції з надання замовникам транспортно-експедиторських послуг, зокрема, з організації перевезень вантажів транзитом через митну територію України.

В межах надання таких послуг Товариство отримує від постачальника (перевізника) послуги з транзитного перевезення із застосуванням режиму звільнення від оподаткування ПДВ, передбаченого пунктом 197.8 статті 197 ПКУ. Замовник компенсує Товариству вартість послуг з перевезення (без ПДВ) та сплачує експедиторську винагороду (з ПДВ за ставкою 20 відсотків).

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо:

1-2) порядку відображення зазначених операцій у таблиці 2 додатку 5 до декларації;

3) порядку оподаткування ПДВ послуг зперевезення вантажів транзитом через митну територію України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Статтею 5 ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 ПКУ.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до Закону України від 01.07.2004 № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» (далі – Закон № 1955) транспортно-експедиторська діяльність визначена як підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за  дорученням клієнта та за його рахунок виконує  або організовує  виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.

Перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов'язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником (стаття 1 Закону № 1955).

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування (стаття 9 Закону № 1955).

Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України (стаття 4 Закону № 1955).

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до підпункту «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Пунктом 188.1 статті 188 ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно з пунктом 197.8 статті 197 ПКУзвільняються від оподаткування операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також з постачання послуг, пов'язаних із таким перевезенням (переміщенням).

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).

Пунктами 9, 10, 11 розділу ІІІ Порядку № 21 передбачено, що у складі декларації подаються передбачені Порядком № 21 додатки, зокрема, додаток 5 «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю, та окремих показників, визначених пунктом 68 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»ПКУ (Д5) (додаток 5)». Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках.

Відповідно до підпункту6 пункту 3 розділуVПорядку № 21у рядку 5.1 (з рядка 5) декларації вказуютьсяобсяги операцій (з урахуванням коригування), які звільнені від оподаткування. Для платників податку, які заповнюють рядок 5 декларації, обов'язковим є подання (Д5) (додаток 5).

Розділом V¹ Порядку № 21 встановлено порядок визначення сум податку на додану вартість, не сплаченого платником податку до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг.

Згідно з пунктом 2 розділу V¹ Порядку № 21 відомості про суми податку на додану вартість, не сплаченого платником податку до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, розраховані у порядку, визначеному цим розділом, зазначаються у таблиці 2 (Д5) (додаток 5) за операціями, звільненими від оподаткування податком відповідно до коду пільги, визначеного згідно з довідником пільг.

Таблиця 2 (Д5) (додаток 5) заповнюється у разі здійснення у звітному (податковому) періоді операцій з постачання товарів/послуг, що звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Розрахунок не сплачених до державного бюджету сум податку на додану вартість за операціями з постачання товарів/послуг, що звільнені від оподаткування, здійснюється за формулою, визначеною  пунктом 3 розділу V¹ Порядку № 21.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, опису питання та інформації, наданої у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1, 2, 3

Обсяги операцій з постачання транспортно-експедиторських послуг, які оподатковуються ПДВ на загальних підставах за ставкою 20 відсотків, не підлягають відображенню у таблиці 2 додатку 5 до декларації.

Операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України,що надаються перевізником експедитору та вартість яких компенсується експедитору замовником транспортно-експедиторських послуг,згідно з пунктом 197.8 статті 197 ПКУзвільняються від оподаткування ПДВ.

Обсяг звільнених від оподаткування ПДВ операцій, у тому числі операцій  з постачання послугз перевезення (переміщення) вантажів транзитом через митну територію України, які в межах надання транспортно-експедиторських послуг отримані експедиторомвід перевізника та вартість яких компенсується експедитору замовником, підлягає відображенню експедиторому рядку 5 декларації з обов’язковим заповненням додатку 5 до декларації.

Обсяги звільнених від оподаткуванняоперацій з придбання товарів/послуг, які придбані у поточному та попередніх звітних (податкових) періодах, які у поточному звітному (податковому) періоді використані в пільгових операціях із постачання товарів/послуг, вказуються у графі 8, а обсяг звільнених від оподаткування операцій з постачання товарів/послуг – у графі 5 таблиці 2 додатку 5 до декларації. Сума ПДВ, несплачена до бюджету у зв'язку з отриманням податкової пільги, розрахована відповідно до  пункту 3 розділу V¹ Порядку № 21, вказується у графі 4 (значення графи 4 може дорівнювати нулю, але не може мати від’ємне значення).

Згідно зі статтею 36 ПКУ платники податку повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).