Державна податкова служба України розглянула звернення щодо формування податкового кредиту після переходу зі спрощеної системи оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу (далі – спрощена система оподаткування за ставкою 2 відсотки) на загальну систему оподаткування та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариством у періоді використання спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки (призупинення реєстрації платниками ПДВ) було укладено з покупцем договір на постачання продукції, оплата за яку здійснюється за рахунок бюджетних коштів; придбано товари/послуги для використання при виробництві зазначеної продукції; вироблено та поставлено покупцю таку продукцію. Оплата за вищезазначену продукцію надійшла від покупця після відновлення реєстрації Товариства (постачальника) платником ПДВ, що передбачає нарахування податкових зобов’язань з ПДВ.
Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо:
1) права на формування податкового кредиту за товарами/послугами, придбаними у періоді перебування Товариства на спрощеній системі оподаткування за ставкою 2 відсотки, після переходу на загальну систему оподаткування та відновлення реєстрації платником ПДВ;
2) документів, якими необхідно оформити у податковому обліку відповідні операції з метою формування такого податкового кредиту.
Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ, а особливості застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності - розділом ХІV та підрозділом 8 розділу ХХ ПКУ.
Правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198 розділу V ПКУ.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.2 статті 198 розділу V ПКУ встановлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;
дата отримання платником податку товарів/послуг.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН), є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», зокрема, внесено зміни до пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, якими обмежено термін використання платниками спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки.
Так, відповідно до пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ тимчасово,
з 1 квітня 2022 року до 1 серпня 2023 року, положення розділу XIV ПКУ застосовувалися з урахуванням особливостей, визначених зазначеним пунктом.
Згідно з підпунктом 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ платники єдиного податку третьої групи, які використовували спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки, звільнялися від обов’язку нарахування та сплати ПДВ за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а також від подання податкової звітності з ПДВ, а їх реєстрація платником ПДВ була призупиненою.
Під призупиненням реєстрації платником ПДВ для цілей пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ розуміється, що для платників єдиного податку третьої групи, які використовували спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки, призупинялися права та обов’язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ ПКУ на період використання особливостей оподаткування, встановлених підпунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ.
Пунктом 91 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ визначено особливості переходу суб'єктів господарювання, які використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ.
Згідно з підпунктом 91.1 пункту 91 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ платники єдиного податку третьої групи, які станом на 31 липня 2023 року використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, та не відмовилися від їх використання самостійно, з 1 серпня 2023 року автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ.
Пунктом 13 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ передбачено, що до операцій з повернення товарів / необоротних активів, придбаних під час використання спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки, якщо такі операції з повернення були здійснені не пізніше 31 жовтня 2023 року, норми пункту 192.2 статті 192 ПКУ не застосовувалися.
Не вимагається підтвердження товарно-транспортними накладними, що складаються відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт», операцій з перевезення товарів / необоротних активів, придбаних покупцем під час використання спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки, у зв'язку з поверненням таких раніше поставлених товарів / необоротних активів у власність постачальника, а також у зв'язку з подальшим їх постачанням на користь того самого покупця, якщо такі операції з перевезення здійснені у період з 1 серпня 2023 року по 31 жовтня 2023 року включно.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Щодо питання 1
Для отримання можливості формування платниками податку податкового кредиту за операціями з придбання товарів, необоротних активів на митній території України у періоді використання такими платниками спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки, пунктом 13 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ передбачено можливість здійснення операції з повернення постачальнику таких товарів та необоротних активів після відновлення реєстрації покупця платником ПДВ, за умови проведення постачальником відповідного коригування та складання податкової накладної на покупця – платника ПДВ.
Щодо питання 2
Підставою для формування податкового кредиту покупцем товарів/послуг є податкова накладна, складена з дотриманням норм ПКУ та зареєстрована в ЄРПН постачальником таких товарів/послуг.
З питання визначення документів, які мають бути оформлені при здійсненні тих чи інших господарських операцій, платнику податку доцільно звернутися до Міністерства фінансів України як до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина 2 статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |