Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.11.2023 р. № 4162/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо особливостей оподаткування, пов’язаних з переходом зі спрощеної системи оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 2 відсотки доходу (далі – спрощена система оподаткування за ставкою 2 відсотки) на загальну систему оподаткування та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство до 01.08.2023 використовувало спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки, а із зазначеної дати було автоматично переведено на загальну систему оподаткування (відновлено реєстрацію  платником ПДВ).

У періоді перебування на спрощеній системі оподаткування за ставкою 2 відсотки Товариством (постачальником) було укладено договори з навчальними закладами (замовниками робіт), придбано матеріали для виконання таких робіт та виконано роботи, передбачені договорами. Акти виконаних робіт було оформлено у періоді перебування Товариства на спрощеній системі оподаткування за ставкою 2 відсотки / після переходу на загальну систему оподаткування. Оплата за роботи була здійснена замовниками у періоді після переходу постачальника на загальну систему оподаткування.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо:

1, 3) необхідності нарахування податкових зобов’язань з ПДВ в описаних у зверненнях випадках та механізму компенсації ПДВ;

2) відображення остаточного розрахунку по єдиному податку;

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Щодо питань 1, 3

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ, а особливості застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності - розділом ХІV та підрозділом 8 розділу ХХ ПКУ.

Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія):

дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом (пункт 187.7 статті 187 розділу V ПКУ).

Відповідно до пунктів 201.1 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 статті 198 розділу V ПКУ встановлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 розділу V ПКУ.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних операціях або в негосподарській діяльності платника податку.

Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», зокрема, внесено зміни до пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, якими обмежено термін використання платниками спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки.

Так, відповідно до пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ тимчасово,  
з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, але не пізніше ніж до 1 серпня 2023 року, положення розділу XIV ПКУ застосовувалися з урахуванням особливостей, визначених зазначеним пунктом.

Згідно з підпунктом 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ платники єдиного податку третьої групи, які використовували спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки, звільнялися від обов’язку нарахування та сплати ПДВ за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а також від подання податкової звітності з ПДВ, а їх реєстрація платником ПДВ була призупиненою.

Під призупиненням реєстрації платником ПДВ для цілей пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ розуміється, що для платників єдиного податку третьої групи, які використовували спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки, призупинялися права та обов’язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ ПКУ на період використання особливостей оподаткування, встановлених підпунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ.

Пунктом 9¹ підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ визначено особливості переходу суб'єктів господарювання, які використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ.

Згідно з підпунктом 9¹.1 пункту 9¹ підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ платники єдиного податку третьої групи, які станом на 31 липня 2023 року використовували особливості оподаткування, встановлені пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ, та не відмовилися від їх використання самостійно, з 1 серпня 2023 року автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування, передбачених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ.

Пунктом 9¹.2 пункту 9¹ підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ встановлено, що платники податків, у яких була призупинена реєстрація платником податку на додану вартість відповідно до підпункту 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ та яким з 1 серпня 2023 року автоматично відновлено права та обов'язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ, не пізніше 31 жовтня 2023 року мали можливість включити до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, що були сплачені під час ввезення товарів, необоротних активів, під час застосування особливостей оподаткування, встановлених пунктом 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ. При цьому такі платники податків були зобов'язані не пізніше 31 жовтня 2023 року нарахувати податкові зобов'язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ за товарами, необоротними активами, ввезеними на митну територію України та використаними (поставленими, реалізованими) в період застосування спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки, в тому звітному періоді, в якому суми податку на додану вартість, що були сплачені при ввезенні таких товарів, необоротних активів під час застосування спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки, було включено до складу податкового кредиту. База оподаткування при нарахуванні податкових зобов'язань за такими необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на перше число місяця, протягом якого вони були використані (поставлені, реалізовані), а в разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни, за товарами - виходячи з вартості їх придбання (митної вартості).

Крім того, пунктом 13 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ передбачено, що до операцій з повернення товарів / необоротних активів, придбаних під час використання спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки, якщо такі операції з повернення були здійснені не пізніше 31 жовтня 2023 року, норми пункту 192.2 статті 192 ПКУ не застосовувалися.

Не вимагається підтвердження товарно-транспортними накладними, що складаються відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт», операцій з перевезення товарів / необоротних активів, придбаних покупцем під час використання спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки, у зв'язку з поверненням таких раніше поставлених товарів / необоротних активів у власність постачальника, а також у зв'язку з подальшим їх постачанням на користь того самого покупця, якщо такі операції з перевезення здійснені у період з 1 серпня 2023 року по 31 жовтня 2023 року включно.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

З 1 серпня 2023 року припинено дію спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки, а для суб'єктів господарювання, які до зазначеної дати використовували таку спрощену систему оподаткування, передбачено автоматичний перехід на систему оподаткування, на якій такі суб'єкти господарювання перебували до початку використання спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки.

Із зазначеної дати відновлено реєстрацію платниками ПДВ суб'єктів господарювання, які були такими платниками ПДВ до переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки, та відповідно поновлено права та обов’язки, передбачені розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ для платників ПДВ.

При визначенні порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг платники податку повинні керуватися нормами ПКУ, які діють на дату визначення податкових зобов’язань з ПДВ за такою операцією.

Отже, якщо дата виникнення податкових зобов’язань з ПДВ, визначена відповідно до статті 187 ПКУ, за операціями, здійсненими платниками податку, які до 01.08.2023 використовували спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки, припадає на період, починаючи з 01.08.2023, то такі платники податку зобов’язані за такими операціями нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ. Якщо дата виникнення податкових зобов’язань припадає на період, у якому платник використовував  спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки, то податкові зобов’язання з ПДВ за такими операціями не нараховуються.

Разом з тим для платників податку, які до 01.08.2023 використовували спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки, ПКУ передбачено включення до податкового кредиту, після відновлення реєстрації платником ПДВ, сум податку на додану вартість, що були сплачені при ввезенні товарів та необоротних активів на митну територію України в періоді використання таким платником спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки. Такі суми ПДВ мають бути віднесені такими платниками до податкового кредиту не пізніше
31 жовтня 2023 року на підставі належним чином оформлених відповідних митних декларацій.

При цьому у разі, якщо платник податку використав (поставив, реалізував) такі ввезені товари, необоротні активи у періоді використання спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки, такий платник податку зобов’язаний за такими ввезеними товарами / необоротними активами нарахувати податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ у тому ж звітному періоді, у якому ним включено до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені при їх ввезенні на митну територію України.

В той же час для отримання можливості формування платниками податку податкового кредиту за операціями з придбання товарів, необоротних активів на митній території України у періоді використання такими платниками спрощеної системи оподаткування за ставкою 2 відсотки, пунктом 13 підрозділу 8 розділу ХХ ПКУ передбачено можливість здійснення операції з повернення постачальнику таких товарів та необоротних активів після відновлення реєстрації покупця платником ПДВ, за умови проведення постачальником відповідного коригування та  складання податкової накладної на покупця – платника ПДВ.

Щодо питання 2

Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 ПКУ доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 ПКУ.

Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 ПКУ (пункт 292.13 статті 292ПКУ).

Юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 ПКУ (абзац п'ятий пункту 296.1 статті 296 ПКУ).

Згідно з пунктом 292.6 статті 292 ПКУ датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Враховуючи зазначене, Товариство має право включити до складу доходу платника єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки суму фактично отриманих коштів у період перебування на спрощеній системі з особливостями оподаткування (за виключенням безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг)).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).