X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.11.2023 р. № 4183/ІПК/16-31-07-05-11

Головне управління ДПС у Полтавській області за результатами розгляду звернення Підприємця про надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства та в порядку статті 52 Податкового кодексу України  (далі – Кодекс) повідомляє наступне.

У своєму зверненні Підприємець повідомив, що перебуває на спрощеній системі оподаткування (2 група).

Основним видом діяльності є КВЕД 47.91 «Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет». Підприємець за допомогою ТОВ «НОВА ПОШТА» здійснює доставку свого товару безпосередньо покупцям та проводить щодо такого товару розрахунок накладним платежем за допомогою Платіжної установи ТОВ «НоваПей»  (далі - Платіжна установа).

Така Платіжна установа здійснює свою діяльність на підставі відповідних договорів про прийом грошових коштів від свого імені, але на користь третіх осіб (якою в даному випадку є Підприємець). З такої точки зору, договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку, укладений з Платіжною установою, рівносильний аналогічному договору, укладеним з банком.

При проведенні післяплати (накладеного платежу), що здійснює покупець при оплаті товару через Платіжну установу, сам покупець уже отримує чек РРО від даної установи. Потім Платіжна установа перераховує отримані кошти відразу на розрахунковий рахунок Підприємця. Тобто, між Підприємцем та покупцем відсутня розрахункова операція, що відповідно не потребує застосування реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО). У свою чергу, кошти, отримані від Платіжної установи, зараховуються на розрахунковий рахунок, що також не потребує застосування РРО та/або ПРРО.

Підприємець повідомив, що з ТОВ «НОВА ПОШТА» працює на підставі заяви на приєднання до договору про надання послуг з організації перевезення відправлень. Договір про надання послуг з організації перевезення відправлень в останній редакції, розміщений на офіційному сайті ТОВ «НОВА ПОШТА». Відповідно, з ТОВ «НоваПей» Підприємець працює на підставі заяви про приєднання до умов договору на переказ коштів для суб’єктів господарювання. Договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (для суб’єктів господарювання) в останній редакції, розміщений на офіційному сайті ТОВ «НоваПей».

З наведеної практичної ситуації прошу роз’яснити:

Чи потрібно мені застосовувати РРО та/або ПРРО при продажу товарів накладеним платежем (післяплатою) через ТОВ «НОВА ПОШТА» та отримання коштів від покупців за допомогою Платіжної установи  ТОВ «НоваПей»?

 

Перед наданням відповіді на поставлене питання звертаємо увагу Підприємця, що ототожнення небанківських надавачів фінансових послуг до банків є хибним твердженням, оскільки, створення, державна реєстрація, ліцензування діяльності та реорганізація банків здійснюється відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Зазначений закон встановлює вимоги, зокрема щодо, їх створення, учасників, найменування, статуту, отримання банківської ліцензії, капіталу, фондів, резервів, вимог до діяльності та ліквідації.

У свою чергу надавачі небанківські платіжних послуг є юридичними особами, реєстрація яких здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», а діяльність яку вони здійснюють є ліцензованою, відповідно до «Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг», затвердженого постановою Правління Національного банку від 24.12.2021 № 153.

Звертаємо увагу, що Закон України «Про банки і банківську діяльність»
є спеціальним, а Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» – загальним, тому, хоч перша і друга діяльність є ліцензованою, проте порівняння їх та віднесення до однієї інституційності є не коректним.

Зазначене підтверджується зокрема і статтею 10 Закону України «Про платіжні послуги» відповідно до якої до надавачів платіжних послуг належать:

1) банки;

2) платіжні установи (у тому числі малі платіжні установи);

3) філії іноземних платіжних установ;

4) установи електронних грошей;

5) фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг;

6) оператори поштового зв’язку;

7) надавачі нефінансових платіжних послуг;

8) Національний банк України;

9) органи державної влади, органи місцевого самоврядування.

Водночас, зазначені особи мають право на провадження діяльності з надання фінансових платіжних послуг лише після отримання ними ліцензії (крім банків) відповідно до Закону України «Про платіжні послуги».

Таким чином, для надавачів фінансових платіжних послуг та обмежених платіжних послуг діють додаткові авторизаційні умови.

Поряд із цим небанківські надавачі послуг на відміну від банків, які підключені до СЕП, здійснюють надання послуг через свої платіжні системи, які не підключені до СЕП, та через окремі спеціально відкриті розрахункові рахунки відкриті у банках, а тому платежі, які проходять через платіжні системи небанківських надавачів послуг не контролюються державою.

Крім того, договір із ТОВ «НоваПей» про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (для суб’єктів господарювання), на який посилається Підприємець, не містить таких понять як «післяплата» та не містить положень щодо надання послуг з приймання ТОВ «НоваПей»  оплати (післяплати) за поштові відправлення.

Також, слід враховувати, що небанківський надавач платіжних послуг надає ініціатору переказу коштів фіскальний чек, який підтверджує лише прийняття ним від ініціатора готівки чи електронного платіжного засобу для переказу коштів за наданими реквізитами, що є окремою операцією і жодним чином не пов’язана із договірними відносинами продавців товарів та покупців.

З метою надання відповіді на питання слід зазначити, відповідно до умов Договору про надання послуг з організації перевезення відправлень, який
додано до звернення та розміщеного на сайті ТОВ «НОВА ПОШТА»,
ТОВ «НОВА ПОШТА» є експедитором, який не доставляє товари споживачам, а лише організовує процес перевезення таких товарів в межах договору з їх продавцями.

Також, зі змісту договору, та наявної в ДПС інформації, ТОВ «НОВА ПОШТА» не приймає оплату за товари, та як результат не видає фіскальних чеків.

Відповідно до умов Договору на переказ коштів для суб’єктів господарювання, розміщеного на сайті ТОВ «НоваПей», ТОВ «НоваПей» не є учасником операцій з купівлі-продажу товарів/робіт/послуг або іншого правочину укладеного між покупцями та Підприємцем.

Звертаємо увагу, що ТОВ «НоваПей» як надавач платіжних послуг надає ініціатору переказу коштів фіскальний чек, який підтверджує лише прийняття ним від ініціатора переказу готівки чи електронного платіжного засобу для переказу коштів за наданими реквізитами, що є окремою операцією.

Такий чек від ТОВ «НоваПей» окрім того, що не є підтвердженням вчинення електронного правочину (купівлі-продажу товарів), ще й не надасть можливості реалізувати покупцем його права на повернення чи обмін товару, у разі придбання товару неналежної якості.

Таким чином, із технічної точки зору, між Підприємцем як продавцем товарів, покупцями цих товарів, ТОВ «НОВА ПОШТА» та ТОВ «НоваПей» відбуваються різні господарські операції.

Так, у описаній Підприємцем ситуації, між Підприємцем та покупцями здійснюються операції купівлі-продажу товарів; між  Підприємцем та ТОВ «НОВА ПОШТА» – надання послуг з організації перевезень відправлень; між  Підприємцем та ТОВ «НоваПей» – надання послуг з переказу належних йому коштів.

Оскільки, відповідно до наведених Підприємцем умов договорів, суб’єктами (учасниками) безпосередньо операції купівлі-продажу товару є лише Підприємець (продавець), який здійснює продаж товарів, і покупець, як отримувач такого товару. Саме тому продавець, а не надавач платіжних послуг, зобов’язаний видати відповідний документ, що підтверджує право власності на товари покупцю.

Наголошуємо, що небанківським надавачам платіжних послуг, як і банкам в Україні заборонено ведення діяльності у сфері матеріального виробництва та торгівлі.

Поряд із зазначеним, слід враховувати, що описані Підприємцем способи взаємодії із покупцями підпадають під дію регулювання частини першої статті 694 Цивільного кодексу України відповідно до якої, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Зазначене встановлює обов’язок продавця передати товар покупцеві до моменту його оплати останнім. Відстрочення платежу означає здійснення повної оплати товару у строки, встановлені договором, через деякий час після одержання товару. Якщо відстрочення платежу полягає у здійсненні платежів частинами, встановленими договором, воно іменується розстроченням платежу. Якщо предметом договору з відстроченням або розстроченням платежу є речі, визначені родовими ознаками, він є різновидом комерційного кредиту.

Водночас, відстрочення та/або розстрочення платежів, як оплати за товар жодним чином не повинні впливати на обсяг обов’язків продавця та прав покупця визначених статтями 664, 655 та 662 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, та як відповідь на питання повідомляємо, оскільки, продаж товарів з відстроченням / розстроченням платежу передбачає їх передачу покупцеві до моменту оплати, тому у таких випадках продавець в момент відпуску товару має сформувати відповідний розрахунковий документ встановленої форми та змісту із зазначенням у ньому форми оплати «відстрочення/розстрочення платежу», або іншої, що відповідно до закону більш якісно характеризує правовідносини, що склались між покупцем та продавцем.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію та діє в межах законодавства яке було чинним на момент надання такої консультації.