Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.11.2023 р. № 4230/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення порядку складання розрахунку коригування до податкової накладної, складеної без факту здійснення господарської операції, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, за господарською операцією Підприємством було складено дві податкові накладні, у одній з яких було допущено помилку у даті складання. Підприємством до податкової накладної, яка містить помилку у даті складання, було складено розрахунок коригування із типом причини 20, у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) якого було відмовлено.

Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо:

1) порядку складання розрахунку коригування до податкової накладної, яка містить помилку у даті складання (складеної без факту здійснення господарської операції);

2) необхідності подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) за звітний період, у якому було складено податкову накладну без факту здійснення господарської операції;

3) виникнення додаткових податкових зобов’язань;

4) нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН податкової накладної, складеної без факту здійснення господарської операції.

Водночас звернення не містить інформації, чи були відображені у декларації за звітний період, у якому було складено податкову накладну без факту здійснення господарської операції (з невірно зазначеною датою), податкові зобов’язання у обсязі, зазначеному у такій податковій накладній. У зв’язку з цим ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо відповідного питання, порушеного у зверненні.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів,  пов'язаних  з обчисленням  і сплатою податків і зборів,  ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Пунктом 187.1 статті 187 ПКУ встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 ПКУ у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, складається розрахунок коригування до такої податкової накладної.

Форма та Порядок заповнення податкової накладної затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).

Згідно з пунктом 21 Порядку № 1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної. Не допускається виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних.

Загальний порядок складання розрахунків коригування визначено пунктами 21-23 Порядку № 1307. Він застосовується, у тому числі, при складанні розрахунку коригування до податкової накладної, складеної без факту здійснення господарської операції.

Порядок складання розрахунку коригування, визначений пунктом 24 Порядку № 1307, застосовується у разі, якщо за однією господарською операцією в ЄРПН зареєстровано дві або більше ідентичних податкових накладних. У даному випадку у такому розрахунку коригування зазначається тип причини 20.

Водночас податкові накладні, складені різними датами, не можуть ідентифікуватися як податкові накладні, складені за однією операцією з постачання товарів/послуг, оскільки одна й та ж операція не може бути здійснена двома різними датами.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289(далі - Порядок № 21).

До податкової декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку (абзац другий пункту 1 розділу III Порядку № 21).

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (абзац перший пункту 6 розділу III Порядку № 21).

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що  податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 50.1 статті 50  ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Щодо питання 1

Розрахунок коригування до податкової накладної, складеної без факту здійснення господарської операції та не підтвердженої первинними документами, з метою виведення в нуль показників такої податкової накладної складається у загальному порядку, визначеному пунктами 21-23 Порядку № 1307.

У такому розрахунку коригування:

у полі «Дата складання» зазначається дата, на яку було виявлено помилку;

у заголовній частині розрахунку коригування вказуються дані із заголовної частини податкової накладної з індивідуальним податковим номером покупця на якого помилково (без факту здійснення господарських операцій) було складено податкову накладну;

у розділі Б – зі знаком «–» (виводяться в «0») відповідні показники усіх рядків податкової накладної, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ).

При цьому у графі 2.1 «код причини» розрахунку коригування зазначається код «103» (повернення товару або авансових платежів).

Розрахунок коригування, складений у порядку, визначеному пунктом 24 Порядку № 1307 (з типом причини 20), до податкової накладної, складеної без факту здійснення господарської операції, є таким, що складений з порушенням норм Порядку № 1307 та не може бути зареєстрований в ЄРПН.

Щодо питання 2

У податковій звітності з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній / розрахунку коригування. Отже, обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в податковій накладній із невірною датою складання (тобто не підтвердженій первинними документами) і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в податковій звітності з ПДВ.

Платник податку самостійно визначає необхідність (чи її відсутність) подання уточнюючого розрахунку до декларації.

Щодо питань 3, 4

Загальні терміни реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування визначено пунктом 201.10 статті 201 ПКУ. Відповідальність платників податку за порушення термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування передбачено статтею 120¹ ПКУ.

Пунктами 89 і 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ визначено терміни реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування, які діють тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено, для податкових накладних / розрахунків коригування, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з дати набрання чинності Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу ХХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (тобто з датою складання починаючи з 16 січня 2023 року), та відповідальність за порушення таких термінів.

Зазначеними нормами ПКУ не передбачено виключень щодо відповідальності платників податку за порушення термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних, які складені без факту здійснення господарських операцій.

Згідно зі статтею 36 ПКУ платники податку повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).