Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.11.2023 р. № 4261/ІПК/99-00-21-02-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду запиту про надання індивідуальної податкової консультації щодо питань подання звітності та сплати податку на прибуток підприємств у зв’язку з переходом платника податку на міжнародні стандарти фінансової звітності та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі-Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

         У своєму запиті Товариство повідомляє, що відповідно до пункту другого статті 2 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі-Закон № 996) з 01.01.2024 року буде вважатися зарахованимдо великих підприємств та згідно статті 12 Закону № 996 має складати фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами.

         Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

         1. Чи повинне Товариство подавати першу річну фінансову звітність за МСФЗ за 2024 рік, а забезпечити ведення бухгалтерського обліку за МСФЗ з 01.01.2025 року?

         2. Чи повинне Товариство за 1 квартал 2024 року, півріччя 2024 року та 9 місяців 2024 року подавати звітність, розрахувати і сплачувати податок на прибуток підприємств за МСФЗ з урахуванням вимог Кодексу, чи за національними стандартами бухгалтерського обліку?

         Щодо питань 1-2

         Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (далі - МСФЗ), на різниці, які визначені відповідними положеннями  Кодексу.

         Пунктом 46.2 статті 46 Кодексу передбачено, що платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 Кодексу.

         Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону № 996 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку згідно з цим абзацом за формою, визначеною згідно з Законом № 996, у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 Кодексу.

         Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що  подаються відповідно до абзаців першого та другого пункту 46.2 статті 46 Кодексу, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та є її невід’ємною частиною.

         Відповідно до частини другої статті 12¹ Закону № 996  підприємства, що становлять суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства, суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, материнські підприємства груп, у складі яких є підприємства, що становлять суспільний інтерес, материнські підприємства великої групи, які не належать до категорії великих підприємств, а також підприємства, які проводять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами.

         При цьому частиною третьою статті 12¹ Закону № 996  встановлено, що підприємства, крім тих, що зазначені в частині другій цієї статті, самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності.

         Також частиною шостою статті 12¹ Закону № 996 зазначено, що підприємства, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами, зобов’язані забезпечити ведення бухгалтерського обліку відповідно до облікової політики за міжнародними стандартами після подання першої фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності за міжнародними стандартами, що визнається такою у порядку, визначеному міжнародними стандартами.

         Частиною другою статті 6 Закону № 996 визначено, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.    

         Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику, зокрема, у сфері бухгалтерського обліку та забезпечує формування і реалізацію єдиної державної податкової та митної політики.

         Виходячи з вище викладеного, з питання переходу платника податків з національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку на МСФЗ та складання фінансової звітності за МСФЗ, необхідно звертатися до Міністерства фінансів України.

         Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).