Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток операцій з надання благодійної (гуманітарної) допомоги та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
У своєму зверненні Товариство повідомило, що в серпні 2023 року на його адресу на підставі Декларації про пожертвування від нерезидента надійшов дизельний генератор Scаnia-700 kVa вартістю 754 040,41 злотих. Вказаний генератор підлягає подальшій передачі на баланс Установи «Агенція регіонального розвитку Кіровоградської області» (далі – Установа), як безпосереднього набувача гуманітарної допомоги.
Інформуючи про зазначене, Товариство просить надати індивідуальну консультацію з наступних питань:
1) чи підлягає оподаткуванню податком на додану вартість операція з отримання дизельного генератора на безоплатній основі, як пожертви від нерезидента?;
2) чи збільшується у Товариства фінансовий результат до оподаткування на вартість дизельного електрогенератора, отриманого від нерезидента на безоплатній основі у якості пожертви?;
3) які податкові зобов’язання виникнуть у Товариства за фактом подальшої передачі до Установи в якості гуманітарної (благодійної) допомоги раніше отриманого від нерезидента на безоплатній основі у якості пожертви дизельного електрогенератора?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Статтею 5 розділу І ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ.
У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.
Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 202 «Деякі питання отримання, використання, обліку та звітності благодійної допомоги» передбачено, що в умовах воєнного стану не поширюються встановлені законодавством вимоги щодо отримання, використання, обліку та звітності благодійної допомоги від юридичних та фізичних осіб – резидентів і нерезидентів.
Законами України від 05.07.2012 № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі – Закон № 5073) та від 22.10.1999 №1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» (далі – Закон № 1192) регулюється надання благодійної та гуманітарної допомоги в Україні.
Відповідно до статті 1 Закону № 5073 визначені наступні поняття:
бенефіціар - набувач благодійної допомоги (фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених цим Законом,
благодійна діяльність - добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара,
благодійник - дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності.
Згідно статті 3 Закону № 5073 цілями благодійної діяльності є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, визначених цим Законом, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах.
Відповідно до статті 1 Закону № 1192, гуманітарна допомога це цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами з гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв’язку із соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій, екологічних, техногенних й інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров’я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту в разі збройної агресії або збройного конфлікту.
Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об’єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 3 Закону № 5073.
Перелік отримувачів гуманітарної допомоги визначено в статті 1 Закону
№ 1192. Отримувачі гуманітарної допомоги - такі юридичні особи, яких зареєстровано в установленому Кабінетом Міністрів України порядку в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги.
Набувачами гуманітарної допомоги є фізичні та юридичні особи, які потребують гуманітарної допомоги та яким вона надається.
До спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги згідно зі статтею 4 Закону № 1192 належить, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення.
Міністерство соціальної політики України (Мінсоцполітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, у сфері соціального захисту населення (абзац перший пункту 1 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423 зі змінами).
Як встановлено частиною сьомою статті 15 Закону № 1192, на період дії воєнного стану Кабінет Міністрів України має право визнавати окремі категорії товарів, у тому числі підакцизні, не визначені у статті 6 Закону № 1192, гуманітарною допомогою без здійснення процедури визнання таких товарів гуманітарною допомогою у кожному конкретному випадку.
Питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2022 року № 174 «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» зі змінами.
Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом ІІІ та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Відповідно до вимог абзацу першого підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується платником податку на прибуток підприємств на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення
підпункту 140.5.14 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
Водночас тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.
При цьому на період до припинення або скасування воєнного стану на території України підпунктом 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ застосовується з урахуванням положень підпункту 69.6 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.
Так, на підставі підпункту 69.6 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ коригування, встановлені підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ, не проводяться щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, сум коштів, перерахованих на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» − «г» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з:
постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі;
ввезення товарів на митну територію України;
вивезення товарів за межі митної території України.
З метою оподаткування ПДВ до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ). При цьому продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (підпункт 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).
Відповідно до підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ під безоплатно наданими товарами розуміються товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів.
Особливості оподаткування ПДВ операцій з надання благодійної допомоги визначено у підпункті 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ.
Так, звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації. Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених цим підпунктом, такі операції оподатковуються на загальних підставах.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС інформує.
Щодо питання 1
Відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ, зокрема, операції з ввезення на митну територію України майна як гуманітарної допомоги, наданої згідно з нормами Закону № 1192.
Крім цього, згідно з пунктом 69.51 підрозділу 10 розділу XX ПКУ на період воєнного стану звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення гуманітарної допомоги при дотриманні одночасно таких умов:
товари не повинні класифікуватися за кодами УКТ ЗЕД, які відповідають алкогольній групі (2203 – 2208), тютюн (2401 – 2403) та деяких інших;
ввезення має здійснюватися громадськими об’єднаннями та благодійними організаціями;
зазначені організації мають бути внесені до Реєстру неприбуткових організацій, який веде податковий орган;
ввезення має здійснюватися з метою безкоштовного передання, яке унеможливлює будь-яку компенсацію в будь-якому вигляді та розмірі;
визначений виключний перелік отримувачів товарів.
Щодо питання 2
Отримання благодійної допомоги має відбуватися у порядку, встановленому Законом № 5073, а питання порядку проведення операцій з гуманітарною допомогою регулюються законодавством України про гуманітарну допомогу і належать до компетенції Міністерства соціальної політики України.
Бухгалтерський облік гуманітарної допомоги та відповідна звітність, як встановлено частиною четвертою статті 11 Закону № 1192, здійснюються отримувачами гуманітарної допомоги та набувачами гуманітарної допомоги (юридичними особами) у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі відсутності обліку щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги вона вважається використаною не за цільовим призначенням.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за операцією з отримання платником податку на прибуток підприємств майна на безоплатній основі у якості пожертви.
Такі операції платника податку на прибуток підприємств при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування цим податком відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої статті 6 Закону Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами).
Тож питання ведення бухгалтерського обліку підприємством операцій з безоплатного отримання майна у якості пожертви належать до компетенції Міністерства фінансів України.
Щодо питання 3
За даними інформаційних систем ДПС Установу, якій від Товариства передаватиметься в якості гуманітарної (благодійної) допомоги майно, що отримано від нерезидента на безоплатній основі у якості пожертви, внесено до Реєстру неприбуткових установ та організацій з присвоєнням коду ознаки неприбутковості (0048) – інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам, встановленим пунктом 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ.
Тож в загальному порядку у разі безоплатного передання протягом звітного (податкового) періоду платником податку на прибуток підприємств товарів у вигляді благодійної пожертви неприбутковій організації, внесеній до Реєстру неприбуткових установ та організацій, якщо такі операції не відповідають вимогам згідно з підпункту 69.6 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ і передбачають перехід права власності на майно від такого платника податку неприбутковій організації, такий платник податку згідно з підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму такої благодійної пожертви у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
При цьому ДПС повідомляє, що викладеної у зверненні інформації недостатньо для надання конкретної відповіді щодо оподаткування податком на прибуток підприємств операції Товариства з передання майна (дизельного електрогенератора) безпосередньому набувачу в якості гуманітарної (благодійної) допомоги, попередньо отриманого від нерезидента на безоплатній основі, оскільки необхідним є вивчення умов відповідних договорів та інших документів, у тому числі щодо передачі права власності на відповідне майно.
Операції з надання благодійної допомоги звільняються від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог, визначених підпунктом 197.1.15 пункт 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, зокрема за умови, що:
однією із сторін при здійсненні таких операцій є обов’язково суб’єкт, що має статус благодійної організації, утвореної і зареєстрованої відповідно до законодавства;
постачання благодійної допомоги повинно бути безоплатним, а саме без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації;
благодійна допомога не надається у вигляді зазначених у розділі VI ПКУ підакцизних товарів, цінних паперів (крім наданих ендавментів, зазначених у розділі IV ПКУ), нематеріальних активів і товарів/послуг, призначених для використання в господарській діяльності.
У разі недотримання усіх вимог, визначених підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, такі операції оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку.
Правильність оподаткування платником податку операцій, у тому числі здійснених відповідно до підпункту 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, може бути встановлена за результатами документальної перевірки.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |