Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.11.2023 р. № 4340/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення  Господарствапро надання індивідуальної податкової консультації щодо права Господарства навключення до суми податків, що зменшують мінімальне податкове зобов'язання (далі – МПЗ), сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору, сплачених при виплаті заробітної плати та дивідендів головіГосподарствата, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Господарство повідомило що є платником єдиного податку четвертої групи. Голова Господарства, який є засновником Господарства, перебуває на посаді керівника без оформлення трудового договору. Голова Господарства отримає винагороду та дивіденди відповідно рішення засновника - керівника.Трудові відносин у Господарстві здійснюються відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 №973-IV(далі - Закон №973-IV).

Господарство сплатилоподаток на доходи фізичних осіб та військовий збірз доходіву вигляді дивідендів, виплачених на користь фізичної особи - голови Господарства (засновника).

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання щодо права Господарства врахувати до загальної суми сплачених платником єдиного податку податків, зборів, платежів, що зменшують МПЗ, сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору, сплачених при виплаті винагороди та дивідендів голові (засновнику) Господарства.

 

Правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств визначає Закон №973-IV.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №973-IV визначено, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України (частина 4 статті 1 Закону №973-IV).

Частиною 4 статті 1 Закону №973-IVвизначено, що фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, має статус сімейного фермерського господарства, за умови що в його підприємницькій діяльності використовується праця членів такого господарства, якими є виключно члени однієї сім’ї відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України.

Фермерське господарство без статусу юридичної особи організовується на основі діяльності фізичної особи - підприємця і має статус сімейного фермерського господарства, за умови використання праці членів такого господарства, якими є виключно фізична особа - підприємець та члени її сім’ї відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України.

Таким чином, в залежності від оформлення статусу фермерського господарства, у відповідності до вимог законодавства, залежить і порядок оподаткування такої організації.

Згідно з приписами статті 8 Закону №973-IV фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою.

Тобто, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов’язана з наданням (передачею) земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов’язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Відповідно до статті 27 Закону №973-IVвизначено, що трудові відносини членів фермерського господарства регулюються Статутом, а осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрактом), - законодавством України про працю. Облік трудової діяльності у фермерському господарстві ведеться відповідно до законодавства України про працю.

Згідно з частиною першою статті 21 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII зі змінами та доповненнями (далі – КЗпП) трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем – фізичною особою), за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець – фізична особа) зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін (частина третя статті 21 КЗпП).

Дивіденди – платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку (абзац перший підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Таким чином, фізична особа - голова фермерського господарства є засновником (власником) такого господарства, виконує представницькі функції відповідно до статті 4Закону №973-IV і за результатами діяльності господарства може отримати винагороду у вигляді дивідендів. У разі якщо фізична особа – голова господарства виступає найманим працівником відносини між ним та господарством повинні бути оформленітрудовим договором.

Об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний(річний) оподатковуваний дохід (підпункт 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Кодексу).

До загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включаються:

доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (підпункт
164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Кодексу);

пасивні доходи (крім зазначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41  пункту 165.1 статті 165 Кодексу) (підпункт 164.2.8 пункту 164.2 статті 164 Кодексу);

Пасивні доходи – це доходи, отримані у вигляді, зокрема,дивідендів (підпункт 14.1.268 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Порядок оподаткування дивідендів передбачено приписами пункту 170.5 статті 170 Кодексу, відповідно до підпункту 170.5.1 якого податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у підпункті 165.1.18 пункту 165.1 статті 165 Кодексу, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування.

Будь – який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь – яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (підпункт 170.5.2 пункту 170.5 статті 170 Кодексу).

Доходи, зазначені в пункті 170.5 статті 170 Кодексу, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною підпунктами 167.5.1, 167.5.2 і 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 Кодексу (підпункт 170.5.4 пункту 170.5 статті 170 Кодексу).

Відповідно до пункту 167.1 статті 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 статті 167 Кодексу) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно – правовими договорами.

Згідно з підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 Кодексу доходи у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток, оподатковуються у половинному розмірі ставки, встановленої у пункті 167.1 статті 167 Кодексу, тобто 9 відсотків.

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (підпункт 1.2 пункту 16¹підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом1.2 пункту16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу (підпункт 1.3 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 Кодексу.

Так, податковий агент, що нараховує (виплачує, надає) оподаткований дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену статтею 167 Кодексу та ставки військового збору, встановлену підпунктом 1.3 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Кодексу).

Враховуючи зазначене, дохід у вигляді дивідендів, виплачений фермерським господарством власнику(ам) на основі рішення членів (засновників) такого господарства та заробітної плати працівнику, виплаченої на основі трудового договору, нарахований фізичній особі – резиденту фермерським господарством-платником єдиного податку четвертої групи, оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах під час їх нарахування.

Абзацами першим, другим і п’ятим пункту 297¹.1 статті 297¹ Кодексу визначено, що платники єдиного податку - власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

У такому додатку, зокрема, зазначається загальна сума сплачених платником єдиного податку податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, та визначених відповідно, зокрема, до пункту 297¹.5 Кодексу витрат на оренду земельних ділянок (далі у статті 297¹ Кодексу – загальна сума сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року.

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Додаток 3 "Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» є невід’ємною частиною Декларації.

Згідно з абзацами першим, другим пункту 297¹.5 статті 297¹ Кодексу для платників єдиного податку четвертої групи (зокрема, юридичних осіб, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України «Про фермерське господарство») різниця між сумою загального МПЗ(та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального МПЗ загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, зокрема, відноситьсяподаток на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Таким чином, для цілей розрахунку МПЗ фермерське господарство може враховувати суми податку на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах.

При цьому, суми податку на доходи фізичних осіб та військовий збір утримані фермерським господарством при виплаті дивідендів власнику (засновнику) такого господарства, який не перебуває з платником податку у трудових або цивільно – правових відносинах, не враховуються для цілей розрахунку МПЗ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).