Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.11.2023 р. № 4355/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податку – фізична особа повідомив, що ним та його дружиною у 2022 році опосередковано набуто частку в іноземній юридичній особі, створеної за законодавством Республіки …. Подружжя вирішили, що саме платник податку визначить себе контролюючою особою щодо всієї частки такої компанії, якою вони з дружиною володіють спільно.

У зв’язку з чим, посилаючись на зміни, запроваджені у Кодексі з 01 січня 2022 року, щодо подання до контролюючих органів протягом 60 днів повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом України в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі – Повідомлення) платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо питань:

1. Коли та в який спосіб платник податку може визначити себе контролюючою особою стосовно частки компанії?

2. Чи достатньо, в даній ситуації, щоб виключно платник податку подавав Повідомлення щодо набуття всієї частки в іноземній компанії, якою він спільно володіє разом з дружиною?

3. Якщо таке повідомлення буде подавати дружина платника податків, то яким чином зазначається опосередковане придбання платником податків - контролюючою особою набуття частки в іноземній компанії?

Щодо першого – третього питань

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) розділ І Кодексу доповнено статтею 39² «Контрольовані іноземні компанії», яка набрала чинності з 01 січня 2022 року.

Контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України (підпункт 39².1.1 пункту 39².1 статті 39² Кодексу).

Підпунктом 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу передбачено, що контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії, яка:

а) володіє часткою в іноземній юридичній особи у розмірі більше ніж 50 відсотків;

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків;

в) окремо або разом із іншими резидентами України пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Додатково зазначаємо, що відповідно до пункту 54 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу підпункт «б» підпункту 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² Кодексу для 2022-2023 звітних (податкових) років застосовується в такій редакції:

«б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або».

При цьому підпунктом 39².1.6. пункту 39².1 статті 39² Кодексу визначено, що особа вважається такою, що здійснює фактичний контроль над юридичною особою, у разі, якщо така особа має можливість здійснювати суттєвий або вирішальний вплив на рішення такої юридичної особи щодо укладення угод, розпорядження активами та прибутком, припинення діяльності незалежно від юридичного оформлення такого впливу.

Для цілей цієї статті фактичний контроль встановлюється на підставі, зокрема, але не виключно, хоча б однієї з таких обставин:

а) надання особою зобов’язуючих вказівок органам управління юридичної особи;

б) ведення особою перемовин щодо укладення правочинів юридичноюособою та узгодження суттєвих умов таких правочинів, які в подальшому лише формально затверджуються органами управління юридичної особи або виконуються органами управління юридичної особи без подальшого додаткового затвердження;

в) наявність у особи довіреності на здійснення суттєвих правочинів від імені юридичної особи, що видана на термін більш ніж один рік, та не передбачає попереднього погодження таких правочинів органами управління юридичної особи;

г) здійснення особою операцій за банківськими рахунками юридичної особи або наявність можливості блокувати операції за такими рахунками;

ґ) зазначення особи в якості засновника (бенефіціара, фактичного вигодонабувача) юридичної особи під час відкриття рахунків такою юридичною особою, крім випадків, якщо активи такої юридичної особи є частиною активів трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, засновником (бенефіціаром, фактичним вигодонабувачем) якого є така особа.

В той же час, підпунктом 39².5.5 пункту 39².5 статті 39² розділу І Кодексу визначено, що фізична особа – резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про:

кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог цієї статті;

заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;

кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог цієї статті;

ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Таким чином, фізична особа – резидент України, що є прямим або опосередкованим власником (контролером) контрольованої іноземної компанії, зобов’язана повідомляти контролюючий орган, зокрема, про набуття частки в іноземній юридичній, що призводить до визнання такої фізичної особи контролюючою особою у строки визначені підпунктом 39².5.5 пункту 39².5 статті 39² розділу І Кодексу.

Форма та порядок надсилання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі – Повідомлення), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2021 за № 1525/37147.

Повідомлення надсилається до контролюючого органу за основним місцем обліку фізичної особи (юридичної особи) – резидента України протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю) засобами електронного зв’язку в електронній формі.

При цьому у разі набуття/відчуження частки в іноземній юридичній особі, майнових прав на частку в активах, доходу чи прибутку утворення без статусу юридичної особи; початку/закінчення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою стосовно частки в активах, доходах чи прибутку декількох осіб Повідомлення надсилається щодо кожної особи окремо.

Водночас формою Повідомлення та порядком його заповнення передбачено чітко прописані назви граф та порядок їх заповнення.

Так, у розділі ІІІ «Інформація щодо набуття/відчуження частки в іноземній юридичній особі» зазначається: розмір частки (в т. ч. безпосереднього або опосередкованого володіння), дата набуття частки, інформація щодо осіб, через яких здійснюється опосередковане володіння, інформація щодо осіб – резидентів, спільно з якими здійснюється володіння частками в іноземній юридичній особі, дата та розмір частки, що відчужена.

Таким чином, у розділі ІІІ Повідомлення зазначається, зокрема, інформація щодо опосередкованого набуття фізичною особою – резидентом України частки в іноземній юридичній особі, що призводить до визнання її контролюючою особою.

Крім того, якщо фізична особа – резидент України є контролюючою особою у відповідності до пункту 39².1 статті 39² Кодексу, то у такої особи виникає обов’язок подати до контролюючого органу звіт про контрольовані іноземні компанії одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи за відповідний календарний рік.

Зауважуємо, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), відповідно до пункту 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу було зупинено перебіг строків, встановлених, зокрема, ст.ст. 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснювалося з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Згідно з пунктом 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.