Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.11.2023 р. № 4385/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула звернення (     )щодо оподаткування доходу, отриманого фізичною особою за договором оренди земельного паю і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні зазначив, що є сільськогосподарським товаровиробником та для здійснення господарської діяльності, орендує земельні ділянки у фізичних осіб (далі – орендодавці), з якимиукладено договори оренди.

Згідно з договором оренди, плата за користування земельною ділянкою здійснюється в грошовій формі. Як податковий агент (    ) нараховує та утримує з доходу фізичної особи у вигляді орендної плати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

Таким чином, платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Якщо погашення належної до виплати орендної плати, зобов’язання за якою визнано в грошовій формі, та відповідно з неї вже утримані та перераховані до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, здійснюється продукцією, чи повинно(   ) застосовувати з метою визначення бази для оподаткування податку на доходи фізичних осіб коефіцієнт, передбачений п. 164.5 ст. 164 ПКУ, до доходу/частини доходу у вигляді орендної плати, який був виплачений продукцією? Якщо так, то в якому періоді і як саме має застосовуватися коефіцієнт?

2.  (   ) здійснює реалізацію продукції на користь фізичних осіб – орендодавців в загальному порядку по договорах постачання. Виникає ситуація, коли орендодавці– фізичні особи просять зарахувати їх заборгованість в грошових коштах перед (   ) за придбану продукцію по договору постачання, в рахунок заборгованості(   ) в грошових коштах з орендної плати по договору оренди земельної ділянки перед орендодавцем (він же покупець). Чи застосовується з метою визначення бази для  оподаткування податку на доходи фізичних осіб коефіцієнт,передбачений п. 164.5 ст. 164 ПКУ, в операціях з зарахування зустрічних однорідних вимог?

Статтею 19 Конституції України визначено, зокрема, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 19¹.1 ст. 19¹ ПКУ визначено функції контролюючих органів, зокрема, контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених ПКУ, а також надають індивідуальні податкові консультації.

Земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (частина перша ст. 3 Земельного кодексу України).

Так, ст. 13 розділу II Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про орендуземлі» (далі – Закон № 161) передбачено, що договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону № 161 визначено, що істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку внесення і перегляду та відповідальності за несплату.

При цьому орендна плата за землю – цеплатіж, якийорендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно із договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Кодексу) (ст. 21 Закону № 161).

Відповідно до ст. 22 Закону № 161 орендна плата справляється у грошовій формі.

За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ,   відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ, зокрема дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 ПКУ (п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Порядок оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) визначено п. 170.1 ст. 170 ПКУ,згіднозп.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 якого податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об’єкт оподаткування визначається з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Відповідно до п.п. 170.1.4 п. 170.1 ст. 170 ПКУ дохід, зазначений, зокрема, у п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ, оподатковується податковим агентом під час нарахування (виплати) за ставкою 18 відс.,  визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Також зазначений дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Разом з тим згідно з п. 164.5 ст. 164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:

К = 100 : (100 - Сп),

де К – коефіцієнт;

Сп– ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (військового збору) до бюджету визначено ст. 168 ПКУ, відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 якої податковий агент, визначення якого наведено в п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ та ставку військового збору, встановлену в п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Враховуючи зазначене, у разі якщо умовами договору оренди передбачено, що нарахування (виплата)доходу у вигляді орендної платина користь фізичної особи (орендодавця) здійснюється юридичною особою (орендарем) у грошовій формі, то сума такого доходу включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах без застосування коефіцієнту, зазначеного у п. 164.5 ст. 164 ПКУ.

Разом тим, якщо умовами договору оренду передбачено, що зазначений дохід нараховується та виплачується у негрошовій формі, то вартість такого доходу оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором з урахуванням коефіцієнту, визначеного п. 164.5 ст. 164 ПКУ.

Таким чином, об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором є дохід у вигляді орендної плати, зазначеної в договорі оренди, незалежно від форми її виплати, а саме у грошовій або негрошовій формі.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.