Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.11.2023 р. № 4418/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення (     )щодо оподаткування доходу у вигляді подарованого нерухомого майна, отриманого фізичною особою – резидентом від фізичної особи – громадянки іншої країни, яка має місце постійного проживання в Україні та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, щобаба, яка є членом його сім’ї другого ступеня споріднення має намір подарувати квартиру, розташовану на території України.Баба є громадянкою іноземної держави, яка має посвідку на постійне місце проживання в Україні. 

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

Чи буде оподатковуватись дохід, отриманий у вигляді подарованого нерухомого майна, отриманого від бабусі? Якщо так, то за якою ставкою?

Визначення резидентського статусу фізичної особи є визначальним для з’ясування порядку оподаткування доходів такої особи згідно з нормами Кодексу.

Поняття «резидент» та умови набуття платником податку статусу резидента України встановлено п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, зокрема, фізична особа – резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

При цьому ст. 3 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце проживання – це житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

Слід зауважити, що посвідка на постійне проживання – це документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні (п. 17 частини першої статті 1 Закону України від 22 вересня 2011 року № 3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (далі – Закон № 3773)).

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні.

У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи.     

Отже, у разі якщо фізичною особою – громадянкою іноземноїкраїни дотримані перелічені положення п.п. 14.1.213 п. 124.1 ст. 14 Кодексу, то з метою оподаткування така фізична особа може вважатися резидентом України.

При цьому зауважуємо, що видана іноземцю на законних підставах посвідка на постійне проживання в Україні є лише дозволом на постійне проживання в Україні і не є документом, на підставі якого визначається резидентський статус платника податку в Україні.

Водночас нерезиденти – це фізичні особи, які не є резидентами України (п.п. «в» п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу.

Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включається дохід у вигляді вартості успадкованого майна чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з розділом ІV Кодексу (п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, визначено ст. 174 Кодексу, якою встановлено декілька ставок для оподаткування доходів платника податку, одержаних у вигляді спадщини, зокрема, залежно від ступеня споріднення спадкоємця зі спадкодавцем та їх резидентського статусу.

Згідно з п. 174.6 ст. 174 Кодексу об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 Кодексу, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом ІV Кодексу для оподаткування спадщини.

Об’єкти дарунку платника податку з метою оподаткування визначено п. 174.1 ст. 174 Кодексу.

Відповідно до п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 Кодексу за нульовою ставкою оподатковуються об’єкти дарування, що отримуються у дарунок членами сім’ї дарувальника першого та другого ступенів споріднення.

При цьому членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV Кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Разом з тим за ставкою (18 відс.), визначеною у п. 167.1 ст. 167 Кодексу, оподатковується будь-який об’єкт дарування, що отримується обдарованим від дарувальника – нерезидента, та для будь-якого об’єкта дарування, що отримується обдарованим – нерезидентом від дарувальника – резидента.

Враховуючи зазначене, дохід у вигляді вартості майна, отриманого у дарунок від фізичної особи – резидента (дарувальника)фізичною особою – резидентом (обдарованим), яка є членом сім’ї дарувальника другого ступеня споріднення, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за нульовою ставкою.

Разом з тим дохід у вигляді вартості подарованого майна, отриманий фізичною особою – резидентом (обдарованим) від фізичної особи – нерезидента (дарувальника), незалежно від ступеня споріднення, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків.

Крім того, відповідно до абзацу першого ст. 1 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі – Закон № 3425) нотаріат в Україні – це система органів і посадових осіб, на які покладено обов’язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії (ст. 4, 46 Закону № 3425).

Зауважуємо, що тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу було зупинено перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідніположення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.