Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства та у межах компетенції повідомляє, що відповідь надається у відповідності до норм Кодексу, які діяли у 2022 році.
У своєму зверненні платник податків повідомив, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи, без найманих працівників. З (…) по (…) платник податків перебував на лікарняному та отримав від Фонду соціального страхування(далі – Фонд) допомогу по тимчасовій втраті працездатності.
Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань оподаткування допомоги по тимчасовій непрацездатності, а саме:
1. Чи є податковим агентом по відношенню до платника податків Фонд?
2. Хто зобов’язаний утримувати податок на додану вартість (далі – ПДВ), податок на доходи фізичних осіб, військовий збір з отриманої суми?
3. Яким чином та в якому періоді потрібно оподаткувати грошові кошти?
4. Які, можливо, податкові обов’язки виникають додатково?
5. Чи необхідно подавати декларацію про майновий стан і доходи фізичної особи?
6. Чи не є подія отримання допомоги по тимчасовій втраті працездатності порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування?
7. Чи мають бути відображені такі кошти в звітності 1ДФ з ознакою доходу «127» та надалі – в звітній декларації за І квартал 2022 року?
Згідно з частиноюпершою ст. 19 Закону Українивід 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи – громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
Оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Кодексу, згідно з п.п. 4 п. 292.11 ст. 292 якої до складу доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, визначеного ст. 292 Кодексу, не включаються, зокрема, суми коштів цільового призначення, що надійшли від фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, дохід у вигляді матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності), який виплачується Фондом не включається до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку проте оподатковується за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податків – фізичних осіб.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого передбачено, що платником податку є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Пунктом 163.1 ст. 163 Кодексу визначено, що об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Відповідно до п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загальногомісячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, винагороди і страхові виплати, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та у формі фінансової допомоги інвалідам з Фонду соціального захисту інвалідів згідно із законом, крім виплат пов’язаних з тимчасовою втратою працездатності.
Винятки, передбачені п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, не поширюються на виплату заробітної плати, грошової (вихідної) допомоги при виході на пенсію (увідставку) та виплату, пов'язану з тимчасовою втратою працездатності.
При цьому відповідно до п.п. 1.7 п. 161підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 3 і 4 п. 170.131 ст. 170 та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Водночас до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету визначено ст. 168 Кодексу.
Так, згідно із п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену ст. 167 Кодексу, і ставку військового збору 1,5 відс., встановлену п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.
Таким чином, допомога по тимчасовій непрацездатності, нарахована (виплачена) Фондом фізичній особі – підприємцю – платнику єдиного податку, є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, а Фонд є податковим агентом щодо нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету та подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), у строки встановлені Кодексом.
Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) врегульовано ст. 179 Кодексу, відповідно до п. 179.2 якої обов'язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, крім випадків, коли подання податкової декларації прямо передбачено Кодексом, якщо такий платник податку отримував, зокрема доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу.
Крім того, для цілей оподаткування ПДВ платниками податку є особи, перелік яких визначено п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 розділу I та п. 180.1 ст. 180 розділу V Кодексу.
При цьому перелік об’єктів оподаткування ПДВ визначено п. 185.1 ст. 185 Кодексу.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов'язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню) (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. При цьому з метою оподаткування ПДВ постачанням послуг, зокрема, є постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Таким чином, оскільки дохід у вигляді матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності), який виплачується Фондом, у розумінні Кодексу не вважається постачанням товарів або послуг, то такий дохід не є об’єктом оподаткування ПДВ.
Зауважуємо, що тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), відповідно до п. 528 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, було зупинено перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.
Крім того, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, тимчасово до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.
Відповідно до п 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
____________________________________________________________________
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |