X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.11.2023 р. № 4445/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Господарства щодо окремих питань розрахунку мінімального податкового зобов’язання (далі - МПЗ) платника єдиного податку четвертої групи та, керуючись ст.52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс) та у межах компетенції повідомляє.

Згідно із зверненням Господарство є сільськогосподарським товаровиробником та платником єдиного податку четвертої групи і має у користуванні на підставі договорів оренди земельні ділянки сільськогосподарського призначення, розташовані на прикордонній смузі з російською федерацією. Більша частина земельних ділянок безпосередньо примикає до Державного кордону України, інша частина знаходиться в межах однокілометрової зони від лінії Державного кордону України. Господарством разом зі зверненням надано листи військових частин, що на його думку є підтвердженням неможливості використання вказаних земельних ділянок.

На думку Господарства у нього не має можливості здійснювати господарську діяльність на земельних ділянках у зв’язку із забрудненням земельних ділянок вибухонебезпечними предметами та постійними обстрілами зі сторони російської федерації.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) Чи є підстави для застосування Господарством податкової пільги зі сплати  МПЗ за земельні ділянки в період дії військового стану відповідно до листів військових частин?

2) Які документи необхідно надати контролюючому органу для прийняття рішення щодо застосування положень Кодексу стосовно звільнення від сплати МПЗ за земельні ділянки, розташовані вздовж Державного кордону України на період дії військового стану?

 

Щодо першого та другого питання

6 травня 2023 року набув чинності Закон України від 11 квітня 2023 року №3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050).

Законом №3050 змінено механізм визначення переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі – Перелік територій). Згідно з Законом Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (п. 292-1.1 ст. 292-1, п.10 підрозділу 8 та пп. 69.33 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Постанова Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року №1364 (далі – постанова №1364) визначає деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Зокрема, пунктом 1 постанови №1364 визначається орган виконавчої влади (Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій), якому делегуються повноваження щодо затвердження переліку територій, а також визначаються складові переліку територій, вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у переліку, та затверджена форма переліку територій.

Враховуючи зазначене, у контексті Закону № 3050 постанова №1364 може вважатися такою, що встановила порядок визначення переліку територій.

У зв’язку з цим Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за №1668/39004 (далі – наказ №309), може застосовуватися при справлянні єдиного податку четвертої групи на відповідних територіях.

Відповідно до пп. 69.33 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу не нараховується та не сплачується єдиний податок четвертої групи з площі сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди, у податкових періодах, коли на територіях, на яких розташовані такі сільськогосподарські угіддя та/або землі водного фонду, ведуться активні бойові дії або території тимчасово окуповані збройними формуваннями російської федерації.

При цьому, слід зазначити, що території, на яких розташовані земельні ділянки Господарства, не відносяться до територій активних бойових дій та тимчасово окупованих російською федерацією відповідно до наказу №309.

Водночас, пункт 292-1.1 ст. 292-1 Кодексу визначає особливості оподаткування єдиним податком четвертої групи за земельні ділянки, які:

перебувають у консервації;

забруднені вибухонебезпечними предметами;

непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

Згідно з п.292-1.1 ст.292-1 Кодексу площі земельних ділянок, що перебувають у консервації, забруднені вибухонебезпечними предметами або непридатні для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, не є об'єктом оподаткування єдиним податком для платників єдиного податку четвертої групи на період консервації або на період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами, або на період, коли земельні ділянки були визнані потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами.

Для земельних ділянок, що перебували у консервації, період, визнання таких земельних ділянок починається:

а) у частині земель державної та комунальної власності - з першого числа місяця, в якому відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених
ст. 122 Земельного кодексу України, прийнято рішення про затвердження робочого проекту землеустрою щодо консервації земельної ділянки, до останнього числа місяця, в якому завершуються заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з відомостями Державного земельного кадастру;

б) у частині земель приватної власності - з дати внесення відомостей до Державного земельного кадастру про заходи щодо охорони земель і ґрунтів на підставі затвердженого робочого проекту землеустрою щодо консервації земель до останнього числа місяця, в якому завершуються заходи щодо охорони земель і ґрунтів згідно з відомостями Державного земельного кадастру.

Зокрема, підставою для ненарахування та несплати єдиного податку четвертої групи за земельні ділянки, що перебувають у консервації є рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України, про затвердження робочого проєкту землеустрою щодо консервації земельної ділянки та відомості/дані Державного земельного кадастру.

Період, коли земельні ділянки визнаються потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви платника податків, та завершується останнім числом місяця, на який припадає дата, що настає раніше, - або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення), або дата скасування відповідного рішення, або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, або дата визнання земельної ділянки придатною для використання.

Зокрема, підставою для не нарахування та не сплати єдиного податку четвертої групи за земельні ділянки, непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, зокрема є рішення сільської, селищної міської ради, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви платника податків та заява платника до сільської, селищної міської ради, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації, на підставі якої прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів.

Зальною підставою для ненарахування єдиного податку щодо земельних ділянок, що перебували у консервації  та які непридатні для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, є інформація, зазначена у пп. 12.4.6 п. 12.4 ст.12 Кодексу.

До повноважень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій щодо податків та зборів належить, зокрема, надання інформації контролюючим органам за місцезнаходженням земельних ділянок щодо рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів, прийнятих на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами. Така інформація надається в електронному вигляді у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України, протягом 10 календарних днів з дня прийняття відповідного рішення з обов'язковим зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок, щодо яких прийнято відповідне рішення (пп. 12.4.6 п. 12.4 ст. 12 Кодексу).

Таким чином, рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів приймаються сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями та військово-цивільними адміністраціями на підставі заяви платника податків.

Враховуючи зазначене, платник податку, який має у власності чи користуванні земельні ділянки, які за рішенням сільської, селищної міської ради, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів, визнано, що такі земельні ділянки перебувають у консервації та/або непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами має право не нараховувати єдиний податок таких земельних ділянок.

Водночас, відповідно до пп.14.1.114-2 п.14.1 ст.14 Кодексу мінімальне податкове зобов’язання - мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до цього Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.

Відповідно до абзаців 7 і 8 п. 38-1.2 Кодексу МПЗ не визначається для земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв'язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами. МПЗ для таких земельних ділянок, земельних часток (паїв), не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи. Зазначені норми застосовують до податкових (звітних) періодів починаючи з 1 січня 2023 року.

Таким чином, у разі якщо у платника єдиного податку четвертої групи наявні земельні ділянки, що перебувають у консервації та земельні ділянки, непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення, при цьому наявні рішення органів місцевого самоврядування про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів, яких визначені відповідні земельні ділянки такий платник податків звільнений від обов’язку визначати мінімальне податкове зобов’язання за такі земельні ділянки.

Слід зазначити, що необхідною умовою правильного застосування податкового законодавства є встановлення (з’ясування) всіх суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та детального вивчення всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).