Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.11.2023 р. № 4366/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо необхідності нарахування податкових зобов’язань з ПДВ, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні та додатках до нього, Комунальне підприємство згідно з рішенням виконавчого комітету міської ради є виконавцем програми утримання дорожньо-мостового господарства міської територіальної громади (далі – програма) та одержувачем бюджетних коштів для виконання заходів з реалізації програми, а саме: підмітання доріг та тротуарів спеціалізованою технікою; прибирання та вивезення вуличного сміття; механізований полив і миття доріг і тротуарів; послуги з захоронення твердих побутових відходів тощо. Бюджетні кошти спрямовуються згідно з планом використання на видатки, які передбачені програмою.

Враховуючи вищевикладене, платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання необхідності нарахування податкових зобов’язань з ПДВ при отриманні бюджетних коштів відповідно до програми.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Будь-які питання щодо оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства (пункт 7.3 статті 7 розділу I ПКУ).

Терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (пункт 5.3 статті 5 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 2 БКУ бюджетні кошти (кошти бюджету) – належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.

Розпорядник бюджетних коштів – бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань, довгострокових зобов'язань за енергосервісом, середньострокових зобов'язань у сфері охорони здоров'я та здійснення витрат бюджету (пункт 47 частини першої статті 2 БКУ).

Розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, шляхом доведення йому бюджетних асигнувань та надання відповідних коштів бюджету (на безповоротній чи поворотній основі). Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти відповідно до вимог бюджетного законодавства на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань (частина шоста статті 22 БКУ).

Одержувачем бюджетних коштів є суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету (пункт 38 частини першої статті 2 БКУ).

Розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 БКУ (частина перша статті 49 БКУ).

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є постачання послуг іншій особі на безоплатній основі (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону № 996.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом (пункт 187.7 статті 187 розділу V ПКУ).

Операції з постачання/виконання платниками податків (комунальними підприємствами) послуг/робіт, які вони фактично постачають покупцям/замовникам (розпоряднику бюджетних коштів, територіальній громаді, тощо) у межах виконання відповідних бюджетних програм та за виконання яких отримують з бюджету кошти (або постачають/виконують такі послуги/роботи безоплатно), у розумінні пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ є об’єктом оподаткування ПДВ, оскільки такі операції відповідають визначенню операцій з постачання послуг, наданому підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ, та оподатковуються ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ, а саме виходячи з договірної вартості таких послуг/робіт.

Отже, ПКУ не виключено з числа об’єктів оподаткування ПДВ послуги/роботи, які постачаються/виконуються платниками податків (комунальними підприємствами); не передбачено, що спосіб і механізм оплати поставлених платником податків послуг/робіт (за рахунок бюджетних коштів чи ні) впливає на можливість виникнення об’єкта оподаткування ПДВ за операціями з постачання/виконання таких послуг/робіт. Разом з тим ПКУ встановлено, що джерело оплати послуг/робіт впливає на дату визначення податкових зобов’язань з ПДВ.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, що наявні у зверненні, ДПС повідомляє, що:

- оподаткуванню ПДВ підлягають операції платника ПДВ з постачання товарів/послуг, а не взаємовідносини платника ПДВ з іншими суб’єктами чи кошти, які отримані в тому числі з бюджету;

- платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.

Для цілей оподаткування ПДВ безпосередньо фінансування (грошові кошти), яке отримує Комунальне підприємство, не є об’єктом оподаткування ПДВ, в той же час таке фінансування може розцінюватись як оплата вартості поставлених/виконаних Комунальним підприємством послуг/робіт покупцю/отримувачу при умові, що безпосереднім постачальником/виконавцем таких послуг/робіт є Комунальне підприємство.

Операції Комунального підприємства з постачання/виконання послуг/робіт (у тому числі у рамках реалізації програми) є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковуються ПДВ за ставкою 20 відсотків.

Податкові зобов’язання з ПДВ у Комунального підприємства за операціями з постачання/виконання послуг/робіт виникають на дату, що визначається відповідно до статті 187 розділу V ПКУ, та залежить від того, за рахунок яких коштів відбулася оплата вартості поставлених/виконаних послуг/робіт.

Так, якщо Комунальне підприємство отримує в рахунок оплати вартості поставлених/виконаних у рамках програми послуг/робіт кошти, які у розумінні норм БКУ є бюджетними (отримані комунальним підприємством за КЕКВ 2610, 3210 у вигляді субсидій, трансфертів тощо), то податкові зобов’язання з ПДВ виникають відповідно до пункту 187.7 статті 187 розділу V ПКУ, а саме на дату отримання таких бюджетних коштів.

Якщо постачання/виконання послуг/робіт здійснюється не за рахунок бюджетних коштів, то податкові зобов’язання з ПДВ за такими операціями з постачання виникають за правилом «першої події» відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ.

При цьому виникнення об’єкта оподаткування ПДВ та нарахування податкових зобов’язань з ПДВ не залежить від того, на які цілі будуть витрачені отримувачем такі кошти (виплата заробітної плати, придбання товарно-матеріальних цінностей тощо).

Товари/послуги, придбані за рахунок бюджетних коштів, що надійшли Комунальному підприємству (в тому числі з бюджету), вважаються придбаними безпосередньо підприємством, і суми ПДВ, сплачені при їх придбанні, відносяться до податкового кредиту на підставі податкових накладних, складених та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальниками.

Водночас ДПС зазначає, що викладена позиція ДПС з порушеного питання узгоджена з Міністерством фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).