Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.11.2023 р. № 4381/ІПК/99-00-04-02-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду зверненнящодо права Підприємства на декларування  бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – ПДВ) уквітні 2023рокуз періодом виникнення грудень 2022 року та  застосування принципу хронології формуванняпоказників Додатку 2 «Довідки про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)»(далі – Додаток 2 (Д2)) до податкової декларації з ПДВ (далі –Декларація), та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі –Кодекс) повідомляє.

Як викладено у зверненні, Підприємством здійснюється діяльність із вирощування сільськогосподарських культур із їх подальшою поставкою (близько 45%) на експорт, в результаті  чого у нього виникають суми від’ємного значення та воно заявляє бюджетне відшкодування ПДВ.

З вересня 2022 року Підприємство почало застосовувати принцип хронології, згідно з яким податкові зобов’язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення – від найдавнішого до найновішого.

Враховуючи вищевикладене, Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1.Чи має право Підприємство задекларувати бюджетне відшкодування у квітні 2023 року з періодом виникненнявід’ємного значення  грудень 2022 року у розумінні пункту 200.1 статті 200 Кодексу?

2.Чи має право Підприємство застосувати методологію формування від’ємного значення по періодам виникнення зазначеним вище, враховуючи, що ні Кодексом ні Порядком заповнення і подання податкової звітності з ПДВ (із змінами та доповненнями), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21) не встановлено особливостей та хронології відображення від’ємного значення ПДВ звітного (податкового) періоду в Додатку 2 (Д2) та у Додатку 3 «Розрахунку сумибюджетного відшкодування (Д3)»(далі –Додаток3 (Д3)) до Декларації?

Щодо питання 1

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), визначено статтею 200 Кодексу.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У разі, якщо за результатами звітного (податкового) періоду податковий кредит платника перевищує його податкові зобов’язання, у платника формується від’ємне значення ПДВ звітного (податкового) періоду, яке відповідно до пункту 200.4 статті 200 Кодексу може бути, зокрема, зараховане до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду або підлягати бюджетному відшкодуванню, за заявою платника.

Отже, платник податків до бюджетного відшкодування має право віднести від’ємне значення, сформоване за рахунок сум податку, нарахованих та фактично сплачених отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до статті 200 Кодексу та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 Кодексу – за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до Кодексу.

Таким чином, згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.

Щодо питання 2

Згідно з абзацом другим пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 21 до Декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

У складі Декларації подаються передбачені Порядком № 21 додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках Декларації) (пункту 9 розділу ІІІ Порядку № 21).

Сума від’ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ Кодексу на момент подання податкової декларації, та підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України, відображається у рядку 20.2 декларації та деталізується у додатку 3 (Д3) до податкової декларації з ПДВ.

Сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, відображається у рядку 21 податкової декларації з ПДВ та деталізується у додатку 2 (Д2) до такої декларації.

Кодексом та Порядком № 21 не встановлено особливостей та хронології відображення від’ємного значення ПДВ звітного (податкового) періоду в додатку (Д3) до податкової декларації з ПДВ.

При цьому, наказом Міністерства фінансів України від 17.05.2023,  № 256 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» внесені зміни до Порядку № 21, відповідно до яких у додатку 2 (Д2) після таблиці 1 доповнено текстом такого змісту:

Графи 2 - 4 таблиці 1 заповнюються у хронологічному порядку виникнення сум від’ємного значення, починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний (податковий) період) (рядок 1), та закінчуючи найбільш давнім звітним (податковим) періодом.»

Поряд з цим, кожне підприємство самостійно визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства (стаття 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі – Закон № 996-XIV).

Облікова політика підприємства – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності.

При цьому облікова політика підприємства встановлюється розпорядчим документом про облікову політику відповідно до якого встановлюються, зокрема принципи методи і процедури, які використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової звітності.

Фінансова звітність підприємства складається на підставі даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи (пункт 1 статті 9 Закону № 996-XIV).

Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підстав первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

При цьому платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку (пункт 6 розділу ІІІ наказу № 21).

Отже, при заповненні додатку 2 (Д2)  до податкової декларації з ПДВ застосовується  принцип хронології формування від’ємного значення, згідно з яким податкові зобов’язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення – від найновішого до найдавнішого.

При цьому,  при заповненні таблиці 2 додатка 3 (Д3) до деклараціїплатник податку має право самостійно визначати послідовність відображення від’ємного значення ПДВ звітного (податкового) періоду та суми бюджетного відшкодування в розрізі періодів виникнення таких сум, відповідно до розпорядчого документа щодо ведення облікової політики підприємства.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу.