Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.11.2023 р. № 4393/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (     ) щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомляє, що квартира загальною площею 80 м² знаходиться у власності трьох осіб, у рівних частинах.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

Чи потрібно сплачувати податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за надлишкові 20 м²?

Порядок адмініструванняподатку на нерухомемайно, відмінневідземельноїділянки, визначається ст. 266 Кодексу.

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Кодексу платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 Кодексу визначено платників податку в

разі перебування, зокрема, об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Кодексу).

Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено п. 266.7 ст. 266 Кодексу.

Підпунктом 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Кодексу передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 м²;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 м²;

в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 м².

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Згідно п.п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 Кодексу пільги не застосовуються до об'єкта/об'єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Кодексу та до об'єкта/об'єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Крім того, платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку та нарахованої суми податку (п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Кодексу).

Враховуючи викладене, фізичні особи – співвласники житлової нерухомості, яка перебуває у їх спільній частковій власності, є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, кожен за належну їм частку. Якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з фізичних осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом.

Якщо об'єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.