Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.12.2023 р. № 4477/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

 

        Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Фермерського господарства щодо особливостей визначення мінімального податкового зобов’язання та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Фермерське господарство повідомило, що є платником єдиного податку 4 групи. Всю суму єдиного податку платником сплачено у 2022 році, так як було задекларовано по декларації з єдиного податку 4 групи за 2022 рік.

Враховуючи викладене, Товариство просить надати роз’яснення з наступного питання:  

1.Чи вірним було включення господарством в розрахунок МПЗ за 2022 рік всієї суми єдиного податку 4 групи, сплаченого протягом 2022 року в межах розміру єдиного податку задекларованого по декларації платника єдиного податку 4 групи за 2022 рік в тому числі і за IV квартал 2022 року?

2. Якщо МПЗ, як платіж, за підсумками звітності виключно за 2022 рік, то чи є доцільним і правильним врахування при розрахунку різниці до сплати МПЗ, сплату єдиного податку за 4 квартал 2021 року, у тих у кого вона здійснювалася в січні 2022 року, а податок за 4 квартал 2022 року достроково сплачений в звітному поточному 2022 році вважати надмірно сплаченим?

Щодо першого - другого питання

Відповідно до підпункту 14.1.114² пункту 14.1 статті 14 Кодексу мінімальне податкове зобов’язання - мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов’язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить, зокрема, одній юридичній особі, є загальним мінімальним податковим зобов’язанням.

Відповідно до пункту 297¹.5 статті 297¹ Кодексу для платників єдиного податку четвертої групи (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до Закону України «Про фермерське господарство») різниця між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов’язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться:

єдиний податок; податок на прибуток підприємств (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної);

податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів (чистого оподаткованого доходу) від продажу (реалізації) власної сільськогосподарської продукції (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної);

податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб), з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок сільськогосподарського призначення;

земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної);

рентна плата за спеціальне використання води (у разі її сплати);

20 відсотків витрат на сплату орендної плати за віднесені до сільськогосподарських угідь земельні ділянки, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.

У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.

Згідно з підпунктом 295.9.2  пункту 295.9 статті 295 Кодексу платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:

у I кварталі - 10 відсотків;

у II кварталі - 10 відсотків;

у III кварталі - 50 відсотків;

у IV кварталі - 30 відсотків.

Враховуючи те,  що граничний термін сплати єдиного податку за IV квартал 2022 року припадає на січень 2023 році, то суми податку сплачені в 2022 році за IV квартал 2022 року вважаються надміру сплаченими сумами. Таким чином, для розрахунку МПЗ дані суми не враховуються.

Водночас, відповідно до п. 66 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу при обчисленні різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок за 2022 рік до загальної суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, визначених пп. 141.9.2, 141.9.3 п. 141.9 ст. 141, п. 177.15 ст. 177, пп. 297¹.2, 297¹.3, 297¹.4, 297¹.5 ст. 297¹ цього Кодексу, включаються суми податків, зборів, платежів, сплачених у 2021 році в рахунок податкових зобов'язань з цих податків, зборів, платежів 2022 року.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).