Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.06.2017 р. № 458/5/99-99-13-01-02-16/ІПК



Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула Ваше звернення на отримання індивідуальної податкової консультації з окремих питань застосування спрощеної системи оподаткування та надає індивідуальну податкову консультацію.

Відповідно до п. 12.4.1 ст. 12 ПКУ до повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належить встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених ПКУ.

До місцевих податків належить єдиний податок (п.п. 10.1.2 п. 10.1 ст. 10 ПКУ).

Місцеві ради обов’язково установлюють єдиний податок (п. 10.2 ст. 10 ПКУ).

Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів (п. 12.3 ст. 12 ПКУ).

Підпунктом 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ визначено, що рішення про встановлення місцевих податків і зборів має бути офіційно оприлюднено відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). У іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до п. 1 ст. 73 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97 «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами та доповненнями акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Отже, якщо органом місцевого самоврядування, із дотриманням вимог підпункту 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ, в межах наданих йому повноважень, протягом звітного року внесені зміни до прийнятого рішення по встановленим ставкам єдиного податку для платників першої та другої груп, то таке рішення є обов’язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території

органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Обов’язок щодо сплати єдиного податку за новими ставками у платників єдиного податку першої та другої груп виникає з урахуванням строків, визначених ст. 12 ПКУ.

Водночас, з 1 січня 2017 року набрали чинності Закони України від 20 грудня 2016 року №1791-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році” (далі - Закон №1791) та від 21 грудня 2016 року №1797-VІІІ „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні”, якими збережено існування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності та лише уточнено порядок встановлення ставок єдиного податку для платників першої та другої груп.

Змінами до пунктів 293.1 та 293.2 статті 293 ПКУ визначено, що ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць.

Відповідно до пункту 4 розділу II „Прикінцеві та перехідні положення” Закону №1791 у 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання Закону № 1791, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Кодексу та Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.

Таким чином, для місцевих органів влади створено умови для перегляду та встановлення з 1 січня 2017 року ставок місцевих податків та зборів, з урахуванням внесених змін до законодавства.