Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи-підприємця (далі – Підприємець) щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.
Відповідно до звернення Підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування (2 група) і в даний момент надає туристичні послуги фізичним особам на території України.
Кінцеві споживачі, фізичні особи, здійснюють оплату за надані Підприємцем послуги шляхом безготівкового перерахування коштів на банківський рахунок Підприємцем, а також за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та сервісів переказу грошей.
У зв’язку із складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахунківза товари (послуги)Підприємець звернувся до податкового органу із наступним запитанням:
Чи зобов’язанийПідприємець при одночасному надані послуг, оплата за які буде здійснена виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу грошей та продажу товарів (книг) застосовувати РРО/ПРРО до всіх продажів товарів та послуг?
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО)у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).
Законом № 265 визначено, що встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.
Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Також, звертаємо увагу, що обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначенні законодавством, в тому числі, нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.
Законодавство України встановлює однакові вимоги щодо фіскалізації як готівкових, так і безготівкових розрахунків, що здійснюються за допомогою платіжних терміналів (POS-терміналів) та платіжних сервісів (еквайрингу), що використовують реквізити платіжних карток продавців товарів у мережі Інтернет та проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тому, обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО/ПРРО, при отриманні оплати за товари (послуги), залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.
Поряд із цим, відповідно пункту 14 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО/ПРРО та розрахункові книжки не застосовуютьсяпри здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Враховуючи викладене вище, та як відповідь на питання повідомляємо, що у разі провадження Підприємцем діяльності одночасно у сфері торгівлі та надання послуг, то використання пільги щодо незастосування РРО/ПРРО, передбаченої пунктом 14 статті 9 Закону № 265, можливе лише щодо розрахунків, здійснених при наданні послугза умови проведенням таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
При цьому, зазначена пільга не може бути поширена на продаж товарів та втрачається у випадку проведення розрахунків за послуги, у спосіб відмінний від зазначеного в пункті 14 статті 9 Закону № 265.
У відповідності до пункту 52.2 статті 52 ПК України податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |