Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ і податку на прибуток підприємств при здійсненні передачі державного майна та майна, що перебуває у власності сільських, селищних, міських рад, попередньо отриманого у господарське відання, та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, основним видом діяльності Товариства є розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи, яке здійснюється на підставі отриманої ліцензії.
На балансі Товариства обліковується державне майно, отримане згідно з відповідними договорами про надання на праві господарського відання державного майна (далі – Договір 1 і Договір 2), яке використовується для забезпечення розподілу природного газу та не підлягає приватизації.
Предметом Договору 1 було надання Товариству державного майна на праві господарського відання.
Предметом Договору 2 було надання Товариству в експлуатацію газорозподільних систем або їх складових, до яких підключені інші газові мережі.
Згідно з умовами Договору 1 і Договору 2 право власності на державне майно, отримане за такими договорами, належить державі.
Товариство зобов'язано виконувати роботи, пов'язані з поліпшенням, відновленням, ремонтом, реконструкцією та технічним обслуговуванням державного майна. При цьому у Договорі 1 зазначено, що будь - які поліпшення (у тому числі невід'ємні), здійснені Товариством під час дії Договору 1, є власністю держави.
Фінансування робіт, пов'язаних з поліпшенням, відновленням, ремонтом, реконструкцією та технічним обслуговуванням відбувається за рахунок власних коштів Товариства у розмірі не менше як 100 відс. амортизаційних відрахувань, передбачених у тарифах на послуги з розподілу природного газу, затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах, енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), зменшених на розмір амортизаційних відрахувань, які віднесені на майно оператора, побудованого (отриманого) за власні кошти або отриманого від третіх осіб, крім держави.
Товариство отримує від споживачів плату за надану послугу з розподілу природного газу у вигляді тарифної виручки, яка компенсує понесені Товариством витрати на поліпшення, відновлення, ремонт, реконструкцію та технічне обслуговування основних засобів, зокрема тих, що перебувають на його балансі відповідно до Договору 1 і Договору 2.
Окрім того, на балансі Товариства обліковується майно, що є власністю сільських, селищних, міських рад, яке отримане відповідно до договорів про передачу на баланс у безоплатне користування, господарське відання, експлуатацію газових мереж, споруд на них та газового обладнання, укладених з сільськими, селищними, міськими радами на підставі їх рішень.
Вартість робіт, пов'язаних з поліпшенням, відновленням, ремонтом, реконструкцією та технічним обслуговуванням державного майна і майна, отриманого на підставі рішень сільських, селищних, міських рад, в бухгалтерському обліку Товариством відносилась на збільшення вартості основних засобів без відображення як окремого об'єкта і амортизувалась у складі основного засобу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2022 року № 1335 «Про врегулювання питання використання газорозподільних систем або їх складових» (далі – Постанова № 1335) припинено дію Договору 1 і Договору 2.
Міністерство звернулося до Товариства із проханням здійснити повернення державного майна, яке обліковується на балансі Товариства згідно з Договором 1 і Договором 2, і вважати договірні відносини з експлуатації державного майна припиненими з 01.10.2023 року.
Постановою НКРЕКП від 29.09.2023 № 1770 «Про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої Товариству, зупиняється дія ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу.
На виконання Постанови № 1335 і прохання Міністерства Товариство на підставі акта прийому-передачі повертає майно державі в особі Міністерства.
На підставі рішень сільських, селищних, міських рад «Про надання згоди на укладення договору, про заміну сторони у зобов'язаннях за договором на користування, господарського відання складовими газорозподільної системи України» та тристоронніх договорів про заміну сторони у зобов'язанні за договором користування, господарського відання, експлуатації складовими газорозподільної системи, укладеним між Товариством (первісним користувачем), Товариством-1 (новим користувачем), селищними, сільськими, міськими радами (власниками) і актів приймання- передачі між первісним користувачем, новим користувачем, власником Товариство передає основні засоби, що перебувають у власності сільських, селищних, міських рад, новому ліцензіату – Товариству-1 (платнику ПДВ).
З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1) чи є об’єктом оподаткування ПДВ операція з передачі (повернення) Міністерству державного майна, попередньо отриманого Товариством у господарське відання, в описаній у зверненні ситуації? Чи застосовується до такої операції режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений підпунктом 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ? Чи нараховуються при здійсненні такої операції податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до підпункту «б» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ і якщо так, то яким чином визначається база оподаткування ПДВ?;
2) чи є об’єктом оподаткування ПДВ операція з передачі майна, що перебуває у власності сільських, селищних, міських рад, в описаній у зверненні ситуації? Чи застосовується до такої операції режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений підпунктом 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ? Чи нараховуються при здійсненні такої операції податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до підпункту «б» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ і якщо так, то яким чином визначається база оподаткування ПДВ?;
3) щодо податкових наслідків з ПДВ у випадку, якщо разом з передачею державного майна Міністерству та передачею майна, що перебуває у власності сільських, селищних, міських рад здійснюється також передача робіт із поліпшення, відновлення, ремонту, реконструкції та технічного обслуговування такого майна без відображення як окремого об’єкта;
4) чи виникають у Товариства податкові різниці, на які коригується фінансовий результат, при здійсненні операції з передачі (повернення) Міністерству державного майна, попередньо отриманого Товариством у господарське відання, в описаній у зверненні ситуації? Яким чином визначити їх розмір?;
5) чи виникають у Товариства податкові різниці, на які коригується фінансовий результат, при здійсненні операції з передачі майна, що перебуває у власності сільських, селищних, міських рад, в описаній у зверненні ситуації? Яким чином визначити їх розмір?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Основні засади господарювання в Україні і господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання регулюються Господарським кодексом України (далі – ГКУ).
Згідно зі статтею 136 ГКУ право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених ГКУ та іншими законами.
Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.
Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ, у тому числі операції з безоплатної передачі.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).
Відповідно до підпункту 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з безоплатної передачі в державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об'єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції проводяться за рішенням Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень.
Норми підпункту 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ поширюються також на операції з безоплатної передачі об'єктів з балансу юридичної особи будь-якої форми власності на баланс іншої юридичної особи, яка перебуває в державній або комунальній власності, що проводяться за рішенням органу державної влади України або органу місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень, та за рішенням юридичних осіб, у разі передачі основних засобів інфраструктури залізничного транспорту, незалежно від того, чи є суб'єкти операції платниками податку.
Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкової накладної і реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) регулюються статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.
Пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).
У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання (пункт 189.1 статті 189 розділу V ПКУ).
Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом ІІІ та підрозділом 4 розділу XX ПКУ.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Статтею 138 розділу ІІІ ПКУ визначено різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів.
Згідно з пунктом 138.1 статті 138 розділу ІІІ ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема:
на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;
на суму залишкової вартості окремого об'єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;
на суму витрат на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів чи невиробничих нематеріальних активів, віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Згідно з пунктом 138.2 статті 138 розділу ІІІ ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема:
на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 статті 138 розділу ІІІ ПКУ;
на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень статті 138 розділу ІІІ ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта;
на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об'єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об'єкта невиробничих основних засобів та/або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.
Відповідно до підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 розділу ІІІ ПКУ розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 пункту 138.3 статті 138 розділу ІІІ ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Для розрахунку амортизації відповідно до положень пункту 138.3 статті 138 розділу ІІІ ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.
Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.
При цьому, відповідно до підпункту 138.3.2 пункту 138.3 статті 138 розділу ІІІ ПКУ не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел, зокрема витрати на придбання/самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.
Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
Згідно з підпунктом 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об'єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об'єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення підпункту 140.5.14 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
Підпунктом 140.5.10 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ визначено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), платникам податку, які є пов'язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), за умови що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ.
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Щодо питання 1
Якщо державне майно було отримано Товариством у господарське відання та фактично операція з придбання такого державного майна Товариством не здійснювалася, права власності на нього Товариством не набувалося, то операція Товариства з передачі (повернення) Міністерству такого державного майна, не може вважатися операцією з постачання товарів або необоротних активів у розумінні норм підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ і, відповідно, підпадати під об’єкт оподаткування ПДВ.
До такої операції режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений підпунктом 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, не застосовуватиметься.
Водночас, на суму недоамортизованої частини витрат (визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку), понесених Товариством на придбання товарів/послуг, що були призначені для використання під час виконання робіт із поліпшення, відновлення, ремонту, реконструкції та технічного обслуговування державного майна, але у повній мірі незамортизовані, у Товариства виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.
При здійсненні нарахування таких податкових зобов’язань з ПДВ базу оподаткування ПДВ необхідно визначати пропорційно виходячи із вартості придбання таких товарів/послуг.
Щодо питання 2
Якщо майно, що перебуває у власності сільських, селищних, міських рад, було отримано Товариством у господарське відання та фактично операція з придбання такого майна Товариством не здійснювалася, права власності на нього Товариством не набувалося, то операція Товариства (первісного користувача) з передачі іншому суб’єкту господарювання (новому користувачу) такого майна, не може вважатися операцією з постачання товарів або необоротних активів у розумінні норм підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ і, відповідно, підпадати під об’єкт оподаткування ПДВ.
До такої операції режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений підпунктом 197.1.16 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, не застосовуватиметься.
Водночас, на суму недоамортизованої частини витрат (визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку), понесених Товариством на придбання товарів/послуг, що були призначені для використання під час виконання робіт із поліпшення, відновлення, ремонту, реконструкції та технічного обслуговування майна, але у повній мірі незамортизовані, у Товариства виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.
При здійсненні нарахування таких податкових зобов’язань з ПДВ базу оподаткування ПДВ необхідно визначати пропорційно виходячи із вартості придбання таких товарів/послуг.
Щодо питання 3
При здійсненні Товариством передачі державного майна Міністерству та передачі іншому суб’єкту господарювання (новому користувачу) майна, що перебуває у власності сільських, селищних, міських рад, разом із передачею робіт із поліпшення, відновлення, ремонту, реконструкції та технічного обслуговування такого майна, під час виконання яких використані товари/послуги, вартість яких була включена до складу плати за надання послуг із розподілу природного газу (у сумі амортизаційних відрахувань), податкових наслідків з ПДВ не виникає.
Щодо питань 4 і 5
При визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств враховується визначений за правилами бухгалтерського обліку фінансовий результат від господарських операцій, здійснених платником податку на прибуток.
Відображення операцій з повернення (передачі) державного майна, у тому числі яке було передано у господарське відання, здійснюється згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.
Водночас, регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами).
Отже, питання порядку відображення операцій з повернення (передачі) державного майна, у тому числі переданого у господарське відання, належить до компетенції Міністерства фінансів України.
Разом з цим ДПС повідомляє, що після закінчення дії договору господарського відання державного майна та при передачі комунального майна за договорами про заміну сторони в зобов’язанні за договорами господарського відання (та/або користування) Товариство на підставі положень пункту 138.1 та пункту 138.2 статті 138 розділу ІІІ ПКУ має збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення такого майна (об’єкта основних засобів), визначених відповідно до правил бухгалтерського обліку, та зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення відповідного майна, визначеної згідно з вимогами пункту 138.3 статті 138 розділу ІІІ ПКУ.
Щодо необхідності коригування фінансового результату податкового (звітного) періоду відповідно до підпунктів 140.5.9 та 140.5.10 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ слід зазначити таке.
Оскільки при наданні державного майна на праві господарського відання та його поверненні, а також при передачі комунального майна за договорами про заміну сторони в зобов’язанні за договорами господарського відання (та/або користування) не відбувається перехід права власності на таке майно, то коригування фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду за такими операціями відповідно до підпунктів 140.5.9 та 140.5.10 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ не здійснюється.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |