Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула Ваше звернення ( ) щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та в межах компетенції повідомляє наступне.
У своєму зверненні платник податків повідомляє, що являється засновником ( ). Статутний капітал підприємства становить ( ) грн та формується наступним чином: ( ) грн – отриманого згідно договору дарування (другий ступінь споріднення), ( ) грн – за рахунок реінвестиції дивідендів. В цьому році планує продати частку статутного капіталу (50 відс.) іншій фізичній особі.
Реінвестування є отримання учасником товариства дивідендів і одночасне внесення цих дивідендів в оплату частки у господарському товариству. Отже є підстави вважати, що сума реінвестованих дивідендів також є витратами на придбання частки.
Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:
1. Яким чином оподатковуються операція з продажу корпоративних прав?
2. Які, можливо, податкові обов'язки виникають додатково?
3. Чи необхідно подавати декларацію про майновий стан і доходи фізичної особи, якщо податкових зобов’язань з продажу корпоративних прав не виникає?
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, відповідно до якого об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ).
Статтею 165 ПКУ визначено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються дивіденди, які нараховуються на користь платника податку у вигляді акцій (часток, паїв), емітованих юридичною особою – резидентом, що нараховує такі дивіденди, за умови, що таке нарахування жодним чином не змінює пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів (п.п.165.1.18 п.165.1 ст.165 ПКУ).
Тобто, якщо юридичною особою – емітентом корпоративних прав приймається рішення щодо нарахування дивідендів на користь власника таких корпоративних прав за рахунок нерозподіленого прибутку та реінвестування їх до статутного капіталу цього емітента, то сума нарахованих дивідендів не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за умови дотримання вимог, визначених п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Водночас слід зазначити, що платник податків – фізична особа – учасник юридичної особи під час здійснення товариством реінвестування дивідендів, шляхом збільшення розміру статутного фонду юридичної особи без зміни часток вкладникапропорційно до його внеску, є лише учасником цього процесу.
Зазначена операція юридичної особи зі збільшення статутного фонду жодним чином не збільшує фінансовий результат вкладника, а збільшує ринкову вартість раніше придбаного ним активу на день збільшення статутного капіталу.
Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ, зокрема інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у п.п. 165.1.40 і165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ(п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Особливості оподаткування інвестиційного прибутку визначено п. 170.2 ст. 170 ПКУ, згідно з п.п. 170.2.2 якого інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу, або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об'єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 94 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, з урахуванням норм п.п. 170.2.4 – 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ (крім операцій з деривативами).
Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.
Згідно з п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПКУ облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.
Відповідно до п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.
Відповідно до п. п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ).
Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором
(п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).
Враховуючивикладене, дохід, отриманий фізичною особою – резидентому вигляді інвестиційного прибутку від продажу інвестиційного активу (корпоративного права) включається до її загального річного оподатковуваного доходу та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. При цьому об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором вважатиметься інвестиційний прибуток, при визначенні якого враховуються витрати, пов’язані з придбанням зазначеного корпоративного права без врахування дивідендів, які нараховуються на користь платника податку у вигляді часток, емітованих юридичною особою – резидентом, що нараховує такі дивіденди, та в результаті якого збільшується статутний фонд емітента на сукупну номінальну вартість нарахованих дивідендів.
Тобто, оскільки за рахунок зазначених дивідендів платником податків – фізичною особою (учасником товариства) не здійснюється придбання корпоративних прав товариства, а лише збільшується ринкова вартість вже раніше придбаних прав, то підстав для врахування таких дивідендів у складі витрат при визначені інвестиційного прибутку не виникає.
Водночас,якщо згідно з нормами розділу IVПКУ окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку (п.п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Порядок поданнярічноїдекларації про майновий стан і доходи (податковоїдекларації) визначено ст. 179 ПКУ.
Зауважуємо, що тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), відповідно до п. 528 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУбуло зупинено перебіг строків, встановлених, зокрема, статтями 52 і 53 ПКУ щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.
Крім того, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом ПКУ.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |