Державна податкова служба України розглянула звернення щодо коригування податкової накладної після сплину 1095 календарних днів з дати складання такої податкової накладної та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), в межах компетенції повідомляє.
Як зазначено у зверненні, 01.09.2015 між Товариством (постачальником) і замовником укладено Рамкову угоду на послуги з пошуку вантажних автомобілів з метою їх придбання. Згідно з Рамковою угодою, замовник здійснив авансові платежі в період жовтень - листопад 2015 року, і Товариство, за правилом «першої події», склало і зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) відповідні податкові накладні. З дати складання таких податкових накладних минуло 1095 календарних днів. Надалі в квітні 2023 року сторонами укладена додаткова угода до Рамкової угоди про розірвання. Зокрема, за домовленістю сторін було прийнято рішення щодо повернення авансових платежів. У травні 2023 року Товариством було повернуто замовнику авансові платежі в повному обсязі та складені розрахунки коригування до податкових накладних, які неможливо зареєструвати в ЄРПН, оскільки з дати реєстрації податкової накладної минуло 1095 днів.
З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання порядку зменшення сум податкових зобов’язань через повернення авансових платежів.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Пунктом 44.1 статті 44 розділу І ПКУ передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу І ПКУ.
Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.
Підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996), незалежно від дати накладення електронного підпису (пункт 187.1 статті 187 розділу V ПКУ).
Згідно з пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 розділу V ПКУ).
Пунктом 192.1 статті 192 розділу V ПКУ визначено, що у разі якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних та зареєстрованому в ЄРПН.
Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної (підпункт 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 розділу V ПКУ).
Враховуючи викладене, на дату повернення коштів (авансу) у платника податку - постачальника виникає підстава для здійснення коригування податкових зобов'язань з ПДВ та складання розрахунку коригування відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V ПКУ.
Оскільки розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв'язку із сплином терміну, встановленого пунктом 192.1 статті 192 розділу V ПКУ, то у даному випадку покупець зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ на суму, яка була включена до податкового кредиту на підставі такої податкової накладної, використовуючи механізм, визначений пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.
Правила складання таких податкових накладних / розрахунків коригування регламентуються пунктами 8 та 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року
№ 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за
№ 137/28267.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |