Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.12.2023 р. № 4546/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо питань оподаткування податком на прибуток підприємств сум оплати за надані послуги, які отримані від нерезидента за рахунок сум міжнародної технічної допомоги (далі – МТД), та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до наданої інформації підприємство володіє засобом тимчасового розміщення (готель) в м. Києві та здійснює постачання послуг з тимчасового розміщення та інших супутніх готельних послуг на митній території України.

Серед отримувачів послуг є, зокрема, підприємства, які мають статус виконавців проєктів, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України.

При  цьому такі підприємства мають місце своєї реєстрації в іноземних юрисдикціях та здійснюють свою діяльність в Україні на підставі державної реєстрації проєкту (програми) реалізації МТД та відповідної акредитації. Послуги, що надаються, відповідають категорії послуг, зазначених у плані закупівлі.

На підтвердження статусу операції, що звільнена від оподаткування ПДВ, підприємство зберігає копії завірених документів (реєстраційної картки відповідного проєкта, плану закупівлі, контракт про надання послуг).

У зв’язку із викладеним вище заявник запитує:

1.Чи повинно підприємство відповідно до вимог п. 140.5.5¹ п. 140.5 ст. 140 ПКУ збільшувати фінансовий результат податкового (звітного)періоду за операціями з реалізації послуг на користь осіб, що є виконавцями проєктів, які фінансуються коштами МТД та акредитовані в Україні, якщо такі виконавці проєктів мають ознаки критеріїв нерезидентів, що передбачені підпунктами «в» та «г»  п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ?

2. Чи повинно підприємство відповідно до вимог п. 140.5 ст. 140 ПКУ збільшувати фінансовий результат податкового (звітного) періоду за операціями з реалізації послуг на користь компаній ***  *** тощо, якщо такі послуги реалізуються зазначеним нерезидентам під час виконання ними проєктів, що фінансуються коштами МТД відповідно до затвердженого плану закупівлі?

3. Чи повинно підприємство як постачальник послуг складати податкову накладну з типом причини «21» відповідно до наказу Мінфіну від 31.12.2015 № 1307 якщо такі послуги постачаються на користь компаній, що зареєстровані в іноземних юрисдикціях, та реалізують в Україні проєкти, що фінансуються за рахунок МТД на підставі державної реєстрації проєкту (програми) реалізації МТД?

4. Який тип причини слід зазначити в податковій накладній, що буде складана за операцією з постачання послуг на користь компаній ***  *** тощо, якщо такі послуги реалізуються зазначеним нерезидентам під час виконання ними проєктів, що фінансуються коштами МТД відповідно до затвердженого плану закупівлі?

Щодо питань 1-2

Порядок отримання права на звільнення від оподаткування ПДВ операцій, що здійснюються в рамках проєктів міжнародної технічної допомоги, регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» (далі – Порядок № 153).

Виконавець – це будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з партнером з розвитку або уповноваженою партнером з розвитку особою та забезпечує реалізацію проєкту (програми), у тому числі на платній основі (п. 2 Порядку № 153).

Субпідрядник - будь-яка особа (резидент або нерезидент), щомаєписьмову угоду з виконавцемабореципієнтом, забезпечуєреалізацію проєкту (програми) в частиніабо в цілому та проводить процедуризакупівлі за рахуноккоштів МТД в рамках проєкту (програми) (п. 2 Порядку № 153).

Відповідно до пунктів 11 і 12 Порядку № 153 проєкти (програми) підлягають обов'язковій державній реєстрації, яка є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України.

Згідно з п. 18 Порядку № 153 державна реєстрація проєкту (програми) підтверджується реєстраційною карткою проєкту (програми), складеною за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 153, яка підписується заступником Державного секретаря Кабінету Міністрів України чи іншою уповноваженою особою Секретаріату Кабінету Міністрів України, засвідчується печаткою Секретаріату Кабінету Міністрів України та видається заявникові з надсиланням копії бенефіціарові протягом п'яти робочих днів від дати прийняття рішення про проведення державної реєстрації проєкту (програми).

Пунктом 23 Порядку № 153 визначено, що виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов'язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему), щомісяця до 20 числа складають та подають в письмовому та електронному вигляді органові ДПС, в якому перебувають на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153. У разі коли виконавцем є юридична особа - нерезидент, що не перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження подається в письмовому та електронному вигляді органові ДПС за адресою акредитації такої особи на території України та в копії Секретаріатові Кабінету Міністрів України.

З огляду на чинну форму інформаційного підтвердження виконавці проєкту МТД зазначають відповідні реквізити контрагентів – постачальників (продавців) товарів/послуг (найменування, код, адресу), які поставляють такі товари/послуги виконавцям проєкту МТД, та обсяг їх придбання із застосуванням пільгового режиму в інформаційному підтвердженні.

Відповідно до абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Відповідно до п.п. 140.5.5¹ п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ), реалізованих на користь:

нерезидентів зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ;

нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 ПКУ), реалізованих на користь у нерезидентів, визначених абзацами другим та третім цього підпункту, якщо такі операції не мають ділової мети. Обов'язок доведення обставин, передбачених цим абзацом, покладається на контролюючий орган із застосуванням відповідних положень статті 39 ПКУ. При цьому інші коригування, передбачені цим підпунктом, не застосовуються, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суму коригування, передбаченого абзацом першим цього підпункту, якщо платник податку самостійно вже застосував це коригування щодо такої операції.

Вимоги п.п. 140.5.5¹ п. 140.5 ст. 140 ПКУне застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.

Отже, у разі якщо послуга надана на користь компанії, що реалізує в Україні проєкт, що фінансується за рахунок МТД, зареєстрованій в іноземній юрисдикції, включеній до переліку держав (територій) відповідно до п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, або організаційно-правова форма якої включена до переліку затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, але вартісні критеріїоперації з такою компанією - нерезидентом не відповідають вартісним критеріям, встановленим п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ, то платник податку повинен збільшити фінансовий результат на суму 30 відсотків вартості наданих такому нерезиденту послуг за підсумками податкового (звітного) року.

Крім того, у разі якщо операції із нерезидентами, які визначені абзацами другим та третім п.п. 140.5.5¹ п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не мають ділової мети, то фінансовий результат до оподаткування збільшується на всю суму вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ).

При цьому зазначаємо, що коригування фінансового результату до оподаткування не здійснюється, якщо сума доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.

Одночасно, у разі незастосування підприємством різниці відповідно до п.п. 140.5.5¹  п. 140.5 ст. 140 ПКУ обґрунтування цін таких операцій за принципом «витягнутої руки» згідно з методологією трансфертного ціноутворення платник податків має надати на вимогу контролюючого органу під час документальної перевірки та/або у випадках, передбачених п. 73.3 ст. 73 ПКУ.

Норми п.п. 140.5.5¹ п. 140.5 ст. 140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

Щодо питання 3, 4

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 . ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України.

Згідно з пунктами 201.1, 201.3, 201.5, 201.7, 201.10, 201.14 та 201.15 ст. 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування ПДВ, підлягають реєстрації в ЄРПН.

У разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи ПКУ та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком.

Платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з розділом V ПКУ.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому ст. 46 розділу ІІ ПКУ.

Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1307).

Пунктом 197.11 ст. 197 ПКУ передбачено звільнення від оподаткування ПДВ, зокрема, операцій з:

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.

Операції постачальників товарів/послуг, які поставляють такі товари/послуги виконавцям проєкту МТД у рамках проєкту МТД та у межах затвердженого плану закупівлі товарів, робіт і послуг, що придбаваються за кошти МТД, звільняються від оподаткування ПДВ згідно з п. 197.11 ст. 197 ПКУ.

Податкова накладна за такими операціями повинна складатися на особу, якій надаються такі послуги.

Згідно з пунктами 8, 12 Порядку № 1307 якщо послуги, місцепостачання яких розташоване на митній території України, надаються отримувачу (покупцю) – нерезиденту, то у податковій накладній, що складається за операцією з постачання таких послуг, у графі «Отримувач (покупець)»зазначаються найменування П. І. Б. нерезидента та через кому країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «500000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. У верхній лівій частині такої податкової накладної у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини 21. 

Згідно з нормами чинного законодавства (ст. 36 ПКУ) платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 ПКУ).