Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.12.2023 р. № 4561/ІПК/99-00-07-06-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення _________________ «_____________» (код ЄДРПОУ ______________) (далі – Товариство) від _________ № ____________ (вх. ДПС № ___________ від ___________) про надання індивідуальної податкової консультації (далі – звернення) щодо визнання в податкових повідомленнях-рішеннях грошових зобов’язань неузгодженими та стосовно нарахування пені та застосування штрафних санкцій на грошові зобов’язання, які були предметом розгляду у судовому органі, та керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні щодо фактичних обставин справи Товариство повідомляє, що Офісом великих платників податків ДФС (далі – Офіс ВПП) на підставі акта перевірки від__________ № _______________ «Про результати документальної планової виїзної перевірки ___ «____________» (податкового законодавства за період ________ по ___________, валютного законодавства – за період з _________ по __________) були прийняті податкові повідомлення-рішення від __________ № ___________ та № ____________.

Товариство, користуючись своїм правом, звернулося до Окружного адміністративного суду _________ з позовом про визнання протиправними та скасування прийнятих Офісом ВПП:                            

податкового повідомлення-рішення від ___________ № __________, яким Товариству визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі ___________грн (в тому числі ____________ грн за основним платежем та __________ грн штрафу);

податкового повідомлення-рішення від ____________ № __________, яким Товариству визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі ___________ грн (в тому числі _________ грн за основним платежем та ____________грн штрафу).

За результатом судового розгляду рішенням Окружного адміністративного суду ___________ від _________ по справі № ___________ у задоволенні позовних вимог Товариства до Офісу ВПП від _________ № __________ та № ____________ було відмовлено повністю.

За результатом апеляційного перегляду, постановою ________ апеляційного адміністративного суду від ___________ апеляційну скаргу Товариства залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду _________ від _________ по справі № _________ залишено без змін.

Таким чином, з ____________, згідно з частиною другою статті 255 та частиною першою статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ) рішення Окружного адміністративного суду __________ від ________ та постанова __________ апеляційного адміністративного суду від __________ у справі № ___________ набрали законної сили.

У зв'язку з цим, Товариство відповідно до вимог пункту 56.18 статті 56 Кодексу в повному обсязі сплатило узгоджені в судовому порядку грошові зобов'язання, визначені Офісом ВПП у податкових повідомленнях-рішеннях від __________ № ____________ та № ____________, всього у сумі ____________грн, та суму пені, розраховану контролюючим органом в розмірі __________ гривень.

Водночас, на підставі рішення суду апеляційної інстанції від _________, яке набрало законної сили ____________, Товариство відобразило відповідні операції у фінансовій звітності та згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 140.5.11 пункту 140.5 статті 140 Кодексу – у складі податкової декларації з податку на прибуток за період __________– ________.

Проте, Товариство, не погодившись з вищевказаними рішеннями та користуючись своїм правом на оскарження, передбаченим КАСУ, _________ подало до Верховного Суду касаційну скаргу.

Згідно зі статтею 341 КАСУ суд касаційної інстанції перевіряє законність прийнятих рішень, тобто, перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, та за наявності підстав (порушень норм права), та враховуючи повноваження суду касаційної інстанції скасовує незаконні судові рішення попередніх інстанцій, зокрема, з направленням справи на новий розгляд (статті 349, 353 КАСУ).

В подальшому, за результатом касаційного перегляду, постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від ___________ у справі № _____________:

касаційну скаргу Товариства задоволено;

рішення Окружного адміністративного суду _________ від _________ та постанову _______ апеляційного адміністративного суду від ________ у справі № __________ – скасовано повністю;

передано справу № __________ на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з частиною п’ятою статті 355 та частиною другою статті 359 КАСУ постанова Верховного Суду від _________ у справі № _________ набрала законної сили з моменту її підписання, тобто, з __________ й не підлягає оскарженню.

Отже, на підставі положень абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 Кодексу та зважаючи на те, що постановою Верховного Суду від _________ скасовані рішення судів першої та апеляційної інстанції у справі № __________, грошові зобов'язання, визначені згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від _________ № ___________ і № ___________ за основним платежем у загальному розмірі _____________ грн та нарахована сума пені, яка склала ____________ грн, на думку Товариства є неузгодженими, до дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № __________, прийнятим за результатом нового розгляду цієї справи.

Слід відмітити, що визначена контролюючим органом сума грошового зобов’язання, на думку Товариства, залишається неузгодженою і на даний час, тому що процедура судового оскарження податкових повідомлень-рішень не закінчилась і розгляд судової справи № _________ триває. Оскільки, в рамках справи № ___________ відсутнє судове рішення, що набрало законної сили, яке надавало б статусу узгодженості грошовим зобов'язанням, визначеним податковими повідомленнями-рішеннями від _______ №_________ i № _________ та, відповідно, підстав для сплати пені нарахованої на суми таких узгоджених грошових зобов'язань.

Водночас, Товариство з посиланням на підрозділ 13 розділу IV Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 березня 2021 року за № 321/35943 (далі – Порядок № 5), зазначає про обов'язок контролюючого органу відображати за результатами судового оскарження на підставі рішень суду всі транзакції (облікові показники (операції)) щодо нарахування (виключення) основної суми боргу, штрафник санкцій та пені в Електронному кабінеті платника податків.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. «Чи є Постанова Верховного суду від ________ у справі № ___________ підставою для виключення (виведення) з інтегрованих карток Товариства транзакцій (даних) щодо нарахування грошових зобов’язань, визначених Офісом ВПП у податкових повідомленнях-рішеннях від _________ № ___________ і № ____________, та транзакцій (даних) щодо нарахування відповідної суми пені, визначеної контролюючим органом на дату їх погашення?».
2. «Чи вважаються грошові зобов’язання, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях Офісу ВПП від _________ № _________ і № _________, на підставі Постанови Верховного суду від _________ у справі № __________ неузгодженими? До якого моменту (дня)?».
3. «Чи нараховуватиметься додатково пеня на грошові зобов’язання, які є предметом розгляду у справі № ___________ та які вже були повністю погашені (сплачені) на підставі рішення суду апеляційної інстанції від ___________, за період від дати їх сплати за цим рішенням суду і до дати набрання законної сили судовим(-и) рішенням(-и), у разі прийняття його(їх) повністю або частково не на користь Товариства за результатом нового розгляду справи № ___________, та/або до дати прийняття судом касаційної інстанції остаточного судового рішення у справі № __________, у разі залишення без змін судового(-их) рішення(-нь), прийнятого(-их) повністю або частково не на користь Товариства?».
4. «У разі, якщо відповіді на перше та друге питання позитивні, чи має право Товариство суму штрафів і нарахованої пені, сплачених на підставі постанови ________ апеляційного адміністративного суду від _________ (скасованої ________ Верховним судом), відобразити в додатку РІ до декларації з податку на прибуток як зменшення фінансового результату до оподаткування? У якому рядку?».

 

1. Стосовно питання 1 інформуємо, що Порядком № 5, визначено правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Зокрема підрозділ 13 розділу IV Порядку № 5 регулює питання щодо обліку сум нарахувань, визначених самостійно платниками та податковими органами у випадках, не пов'язаних із порушенням податкового законодавства.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 розділу V Порядку № 5 працівники контролюючих органів в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем вносять дані до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати контрольно-перевірочної роботи.

Відображенню в інформаційній системі підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв'язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.

Такими матеріалами є:

скарга (заява) платника податків;

рішення про результати розгляду скарги (заяви);

ухвала суду про відкриття провадження;

рішення суду, прийняте по суті.

Відповідно до абзацу першого пункту 2 підрозділу 4 розділу V Порядку № 5 залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в інтегрованих картках платників податку (далі – ІКП) відображається інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 підрозділу 4 розділу V Порядку № 5 на підставі інформації з інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, про початок/продовження процедури судового оскарження (ухвала суду про відкриття провадження) донарахована/зменшена сума вважається неузгодженою (статус податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та рішення щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Оскаржується в судовому порядку»).

У разі внесення вказаної інформації:

до настання граничного строку сплати/зменшення суми – відповідні облікові показники (операції) в ІКП блокуються, а донараховані/зменшені суми не відображаються та не беруть участь у розрахунках;

після настання граничного строку сплати/зменшення суми – в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо виключення з обліку донарахованих/зменшених сум у зв'язку із запізненням надходження ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 підрозділу 4 розділу V Порядку № 5 вноситься інформація з рішення суду, прийнятого по суті.

Статус податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) («Скасовується в судовому порядку»/«Вручено, судовий розгляд»).

У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на «Скасовується в судовому порядку»/«Вручено, судовий розгляд».

Під час часткового скасування формується нове податкове повідомлення-рішення/рішення/вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму, що залишилась.

На підставі інформації про результати судового оскарження (рішення суду, прийнятого по суті) та у разі, якщо донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі підтверджується (статус податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Вручено, судовий розгляд»), та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо донарахування (поновлення у разі попереднього виключення з обліку)/зменшення суми.

У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Скасовується в судовому порядку»), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування/зменшення суми не проводиться.

Інформація, внесена та збережена працівниками контролюючих органів до інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та інформаційної системи податкових органів, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, щоденно автоматично відображається в реєстрі «Апеляційне та судове оскарження» підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

Працівники підрозділів, які проводять контрольно-перевірочні заходи, щоденно опрацьовують інформацію, завантажену в підсистему, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскаржень.

 

2) Стосовно питання 2 повідомляємо, що відповідно до абзацу четвертого пункту 56.18 статті 56 Кодексу при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Так, згідно з пунктом 56.18 статті 56 з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до частини другої статті 255 КАСУ у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Таким чином, грошове зобов’язання, визначене у податкових повідомленнях-рішеннях, після прийняття постанови суду апеляційної інстанції стає узгодженим.

Згідно зі частиною першою статті 370 КАСУ судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Статтею 353 КАСУ визначені підстави для скасування судових рішень з направленням справи для продовження розгляду або на новий розгляд. При цьому, відповідно до частин п’ятої та шостої цієї статті висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи. Постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

Отже, у разі прийняття рішення судом касаційної інстанції про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, розгляд справи у суді першої інстанції здійснюється з урахуванням висновків і мотивів, зроблених Верховним Судом, які є обов’язковими, а грошове зобов’язання, визначене у податкових повідомленнях-рішеннях, після прийняття постанови суду касаційної інстанції стає неузгодженим до набрання законної сили рішенням суду першої інстанції за результатами нового розгляду.

 

3. Стосовно питання 3 повідомляємо, що порядок нарахування пені визначений статтею 129 Кодексу. Відповідно до підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Кодексу нарахування пені розпочинається при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов'язання та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження – на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов'язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Згідно з абзацом другим пункту 129.4 статті 129 Кодексу на суми заниження податкового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.2 та 129.1.4 пункту 129.1 статті 129 Кодексу, нараховується пеня за кожний календарний день заниження податкового зобов'язання, включаючи день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Кодексу у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Пунктом 57.4 статті 57 Кодексу встановлено, що пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов`язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов`язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 Кодексу.

Відповідно до пункту 129.2 статті 129 Кодексу у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня, нарахована на таке грошове зобов'язання (його частину) або на виявлене заниження податкового зобов'язання, скасовується.

Згідно з пунктом 131.2 статті 132 Кодексу при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжній інструкції (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Крім того, відповідно до пункту 87.9 статті 87 Кодексу у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов’язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Нарахування пені, передбаченої підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Кодексу, закінчується в день настання строку погашення грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірки. Така пеня нараховується в день закінчення її нарахування за весь період заниження податкового зобов’язання, починаючи з дня, визначеного підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, по день закінчення (підпункт 129.3.4¹ пункт 129.3 статті 129 Кодексу).

Крім того, особливості нарахування пені до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, визначені у пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

 

4) Стосовно питання 4 повідомляємо, що відповідно до підпункту 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 Кодексу штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з абзацом першим підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

При цьому абзацом восьмим підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу визначено, що для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 40 млн грн, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4 та підпунктом 140.5.16 пункту 140.5 статті 140 Кодексу), визначені відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу.

Підпунктом 140.5.11 пункту 140.5 статті 140 Кодексу визначено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відс. відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.

Таким чином, платник податку на прибуток підприємств, який здійснює коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу, збільшує фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму витрат від визнаних штрафів та пені, нарахованих контролюючими органами за порушення вимог податкового законодавства. Така сума відображається у рядку 3.1.11 додатку РІ до декларації з податку на прибуток.

Водночас пунктом 140.4 статті 140 Кодексу у редакції, що діє станом на 21.09.2023 не передбачено зменшення фінансового результату до оподаткування на суму визнаних штрафів та пені. До того ж рядок 3.1.11 додатку РІ до декларації з податку на прибуток не передбачає внесення різниць, на які зменшується фінансовий результат до оподаткування. Тому податковим законодавством не передбачено зменшення фінансового результату до оподаткування на суми штрафів та пені.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2  статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).