Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.12.2023 р. № 4570/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, учасники Товариства (компанія – нерезидент та підприємство – резидент) прийняли рішення про збільшення статутного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку. При цьому кінцевими бенефіціарними власниками компанії – нерезидента є фізичні особи – громадяни та податкові резиденти України.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи операції зі збільшення статутного капіталу Товариства за рахунок нерозподіленого прибутку прирівнюються для цілей оподаткування до виплати дивідендів у негрошовій формі і, відповідно, до неї застосовуються правила оподаткування доходу фізичних осіб, які передбачено п.п. 170.13.3 п. 170.13
ст. 170 Кодексу щодо оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній, отриманого у вигляді дивідендів від юридичних осіб України?

2. Чи Товариство не є податковим агентом щодо доходів фізичних осіб – контролерів відповідно до п.п. 170.13.3 п. 170.13  та п. 170.13¹ст. 170 Кодексу і не зобов’язане утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір при виплаті дивідендів на користь компанії – нерезидента, а це є обов’язком безпосередньо фізичних осіб – контролерів (якщо застосовано)?

Щодо першого та другого питань

Відповідно до п.п. 39².1.1 п. 39².1 ст. 39² Кодексу контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України.

Платник податку – резидент, що визнається контролюючою особою щодо контрольованої іноземної компанії, зобов’язаний визначити частину прибутку контрольованої іноземної компанії відповідно до положень ст. 39² Кодексу та включити її до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Підпунктом 170.13.3 п. 170.13 ст. 170 Кодексу, визначено що сума прибутку контрольованої іноземної компанії, отримана у вигляді дивідендів від юридичних осіб України (як безпосередньо, так і опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб) відповідно до п.п. 39².3.2.7 п.п. 39².3.2 п. 39².3 ст. 39² Кодексу, вважається сумою дивідендів, отриманих від українських юридичних осіб безпосередньо контролюючою особою.

Така сума включається до складу загального оподатковуваного доходу контролюючої особи звітного періоду, протягом якого контрольованою іноземною компанією отримано дивіденди, і підлягає оподаткуванню:

отримана від юридичних осіб України – платників податку на прибуток (крім інститутів спільного інвестування) за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 Кодексу;

отримана від інститутів спільного інвестування, суб’єктів господарювання, які не є платниками податку на прибуток, за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу.

При цьому така сума не враховується під час визначення частини прибутку контрольованої іноземної компанії згідно з п.п. 39².3.2.7 п.п. 39².3.2 п. 39².3 ст. 39² Кодексу, а також не підлягає подальшому оподаткуванню під час її фактичної виплати на користь контролюючої особи відповідно до п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 Кодексу.

Крім того, відповідно до п.п. 1 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку дивіденди, отримані платником податку в порядку, визначеному п.п. 170.13.3 п. 170.13 ст. 170 Кодексу, раніше оподатковані на рівні української компанії.

Таким чином, виходячи з положень п. 170.13 ст. 170 Кодексу оподаткування суми дивідендів, отриманих фізичною особою – резидентом – контролюючою особою, буде здійснюватися за ставкою 5 відсотків, якщо зазначена сума отримана від юридичних осіб України – платників податку на прибуток (крім інститутів спільного інвестування), або за ставкою 9 відсотків, якщо дохід отриманий від інститутів спільного інвестування, суб’єктів господарювання, які не є платниками податку на прибуток.

При цьому під час виплати резидентом України на користь нерезидента доходу з джерелом його походження з України, у тому числі дивідендів, утримується податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.1 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Водночас кожен конкретний випадок застосування положень Кодексу здійснюється на підставі аналізу наданих документів та підтверджень з урахуванням усіх обставин та підстав.

Зауважуємо, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу було зупинено перебіг строків, встановлених, зокрема, ст.ст. 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснювалося з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до 01 серпня 2023 року,для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом Кодексу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.