Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.12.2023 р. № 4574/ІПК/99-00-04-02-03 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо порядку отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі – ПДВ), та керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено в зверненні Товариство з метою реалізації господарської діяльності вступає удоговірні відносини з іншими суб’єктами господарюванняна підставі укладених між ними договорів, та відповідно до предмету договору,зокрема з тими які здійснюють господарську діяльність на різних територіях України, в тому числі на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації пояснюється необхідністю отримання роз’яснення застосування нормподаткового законодавства України, в частині порядку отримання бюджетного відшкодування ПДВ,сформованого за рахунок здійснених операцій з придбання товарів/послуг у постачальників, які здійснюють господарську діяльність на територіях, на яких відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (далі – наказ № 309) ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Враховуючи наведену у зверненні практичну ситуацію внаслідок якоїза результатами проведеної перевірки територіальним органом зменшено суму від’ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на підставі включення до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за _____ 2023 року сум ПДВ за операціями з придбання товарів/послуг у суб’єктів господарювання розташованих на територіяхна яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією перелік яких затверджено, Товариство просить надати роз’яснення з наступних питань:

1. Яку перевірку може здійснювати Товариство у відношенні до суб’єктів господарювання, з якими вступає у договірні відносини?;
2. Які заходи потрібно вжити Товариству або які документи мати для отримання бюджетного відшкодування ПДВ?

Щодо питання 1

У своїй діяльності ДПС керується Конституцією України, законами України та іншими актами законодавства і діє виключно в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України.

Основні засади господарювання в Україні визначено Господарським кодексом України (далі – Господарський кодекс), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 Господарського кодексу відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов’язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

ДПС не втручається у взаємовідносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Щодо питання 2

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (пункт 44.1 статті 44 розділу ІІ Кодексу).

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для цілей Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996-XIV) первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію стаття 1 розділу І Закону № 996-XIV.

Наявність первинного документа підтверджує факт здійснення господарської операції.

Відповідно до норм чинного законодавства (стаття 36 розділуІ Кодексу) платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідальність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 6 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, зі змінами).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою (пункт 201.10 статті 201 розділу VКодексу).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/ небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 розділу VКодексу).

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункт 14 стаття 14 розділу І Кодексу).

Під постачанням послуг розуміється будь-якаоперація, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункт 14 стаття 14 14 розділу ІКодексу).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту(абзац другий пункту 201.10 статті 201 розділу VКодексу).

Правила формування податкового кредиту визначено статтею 198 розділу VКодексу.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг, придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності), отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України, ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу, ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України (пункт 198.1 стаття 198 розділу VКодексу).

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася ранішедата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника, дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 розділу V Кодексу).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПНподатковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V Кодексу (пункт 198.6 статті 198 розділу V Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому пункту 198.6 статті 198 розділу VКодексу документами, платник податку несе відповідальність відповідно до норм Кодексу.

Бюджетне відшкодування це відшкодування від’ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника (підпункт 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Порядок визначення суми податку, зокрема що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків передбачено статтею 200 розділу V Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 розділу V Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V Кодексу, така сума, зокрема підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3      статті 200¹ розділу V Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (підпункт 200.7 статті 200 розділу V Кодексу).

До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону (підпункт 200.8 статті 200 розділу V Кодексу).

Таким чином, платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до статті 200 розділу V Кодексу та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 розділу V Кодексу, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до Кодексу (абзац другий пункту 200.10 статті 200 розділу V Кодексу).

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.