Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.12.2023 р. № 4538/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Приватного акціонерного товариства «______» (далі – Товариство) щодо відображення у податковому обліку з податку на прибуток підприємств сум коригування податкових зобов’язань із плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 рік, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.    

Згідно із зверненням Товариство є землекористувачем земельних ділянок комунальної власності. У грудні 2022 року Товариством було подано уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельного податку) та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 рік, із зменшенням нарахувань цих податків за період з 01.03.2022 по 31.12.2022, зважаючи, що таким Товариством було застосовано норми Кодексу щодо пільгового оподаткування з цих податків під час воєнного стану на території України.

Однак, враховуючи норми Закону України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон № 3050-ІХ), який набрав чинності 06.05.2023, встановлено, що дія положень Закону № 3050-ІХ щодо пільг зі сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не розповсюджується на Товариство.

У серпні 2023 року подано уточнюючі податкові декларації Товариства зі сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 рік, збільшивши нарахування цих податків і відповідно проведено сплату таких податків у повному обсязі. Крім того, має бути також здійснено уточнення в податковій звітності Товариства з податку на прибуток підприємств.

Товариство є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах та щоквартально подає податкову звітність з цього податку. 

Враховуючи викладене вище, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого запитання:

чи може Товариство, у зв’язку із уточненням податкових декларацій зі сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 рік (збільшено податкові зобов’язання) та проведенням фактичної сплати цих нарахувань відобразити відкоригований (зменшений) фінансовий результат у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства у 2023 році шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування у звітах про фінансові результати за звітні періоди  2023 року?

Питання внесення змін до податкової звітності регулюються ст. 50 Кодексу.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 Кодексу), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.  

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Згідно з п. 46.2 ст. 46 Кодексу платник податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Кодексу.

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 Кодексу, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною.

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним.

Форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (у редакції наказу  Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101) зі змінами та доповненнями (далі – Декларація).

Отже, фінансова звітність є додатком до Декларації.

У разі виправлення показників у фінансовій звітності, яка є додатком до Декларації, платник податків повинен подати разом з уточненою Декларацією виправлену фінансову звітність.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат зі сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Такі витрати відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Порядок виправлення помилок і зміни у фінансовій звітності підприємства визначено Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.05.1999 № 137, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.06.1999 за № 392/3685  (зі змінами та доповненнями).

Отже, платник податків, який здійснив перерахунок та подання уточнюючих податкових декларацій з плати за землю (земельного податку)  та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 рік та відповідно також здійснив перерахунок (збільшення) понесених витрат з їх сплати за 2022 рік і відкоригував (зменшив) фінансовий результат до оподаткування на суму додатково визнаних витрат згідно з правилами бухгалтерського обліку, має право:

подати уточнену фінансову звітність за 2022 рік разом з уточнюючою Декларацією за цей рік із зазначенням у доповненні до неї пояснення щодо сутності внесених змін у разі коригування витрат шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування у звіті про фінансові результати за 2022 рік;

або

відобразити відкоригований (зменшений) фінансовий результат вже починаючи зі складання Декларації за три квартали 2023 року (у разі використання платником податків у 2023 році базового звітного (податкового) періоду з податку на прибуток підприємств, що дорівнює календарному кварталу, та враховуючи, що у серпні 2023 року таким платником подано уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельного податку) та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 рік) у випадку коригування (збільшення) визнаних витрат шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування у звіті про фінансові результати за звітні періоди 2023 року.

Водночас наголошуємо, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин потребує комплексного аналізу документів та матеріалів, що дозволяють ідентифікувати предмет запиту.  

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).