Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.12.2023 р. № 4592/ІПК/99-00-07-04-01 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернень(далі – Заявник) щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПК України), повідомляє таке.

Відповідно до звернення Заявник має намір почати здійснювати діяльність з роздрібної торгівлі одягом черезмережу Інтернет. Для цього планує зареєструватися фізичною особою – підприємцем таобрати спрощену систему оподаткування.

Доставка товару покупцям буде здійснюватися із використання послуг поштового оператората експедитора, а оплату прийматиме за допомогою поштовогооператора та небанківського надавача платіжних послуг.

Заявник, посилаючись на умови договорів та описуючи процес реалізації товару звертається із запитанням, чи вважатиметься для неї, як продавця товарів, розрахунковою операцією приймання оплати із використанням послуг поштового оператора та небанківського надавача платіжних послуг?

З метою надання відповіді на поставлені питання слід зазначити наступне.

Правові засади застосування рестораторів розрахункових операцій та/або програмних рестораторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахункова операція це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Закону № 265, визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані, зокрема:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Звертаємо увагу, що наведені вище положення статтей 2 та 3 Закону № 265 містять слово «тощо», яке вказує на невичерпність наведеного у них перелікуоперації, які можна віднести до розрахункових.

Про невичерпність наведеногопереліку свідчить наявність пільг щодо певних видів розрахунків, що наведений у статті 9 Закону № 265

Враховуючи викладене та як відповідь на питання обох звернень Підприємця від 17.11.2023, повідомляємо, що описані у них способи розрахунківмістять ознаки розрахункових операцій.

Також, поряд із зазначеним, слід зауважити, що відповідно до сталої судової практики, сформованої ще з 2010 року, зокрема, у справах № К-11728/09-с та 2а-5019/09/1370 суди вказали, що за визначенням, наведеним у стаття 2 Закону № 265, РРО це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг), тощо.

Зміст наведеної правової норми свідчить на користь того, що РРО призначений не тільки для реєстрації розрахункових операцій, а й для реєстрації кількості проданих товарів.

Зважаючи на сферу застосування реєстраторів розрахункових операцій та обставини, щодо здійснення позивачем роздрібної торгівлі товарами суди підтримали правову позицію контролюючого органу про наявність продавця товарів обов’язку застосовувати РРО з метою обліку кількості реалізованих товарів, який не залежить від способу здійснення розрахунків.

Зазначений висновок кореспондується з приписами статті 9 Закону № 265, які містять вичерпний перелік видів діяльності, при здійсненні яких реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються.

У той же час, згадана правова норма не виключає обов’язку суб’єкта господарювання застосовувати такий РРО при реалізації товарів на підставі кредитних договорів, розрахунок за які здійснюється безготівковим шляхом.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 ПК України податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.