Державна податкова служба України за результатами розгляду запиту фізичної особи-підприємця (далі – Підприємець), керуючись положеннями статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.
У зв’язку із складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахунків у сферіторгівлі, громадського харчування та послуг, Підприємецьзвернувся до податкового органу із наступними запитаннями:
З метою надання відповіді на питання слід зазначити наступне.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).
Законом № 265 визначено, що встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.
Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг)
в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Обов’язок застосування РРО/ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначенні законодавством, в тому числі, нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.
Законодавство України встановлює однакові вимоги щодо фіскалізації як готівкових, так і безготівкових розрахунків, що здійснюються за допомогою платіжних терміналів (POS-терміналів) та платіжних сервісів (еквайрингу), що використовують реквізити платіжних карток продавців товарів у мережі Інтернет та проводяться суб’єктами господарювання всіх форм власності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, тому, обов’язок суб’єкта господарювання застосовувати РРО/ПРРО, при отриманні оплати за товари (послуги), залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу її здійснення.
Водночас, Підприємцем у зверненні описано договірні правовідносини між банком та клієнтом банку, що виникають при отриманні кредитних коштів клієнтом банку, та не деталізовано правовідносини між Підприємцем, покупцями товарів та банком, оскільки, відповідно до згаданого у зверненні сайту банку, для бізнесу запропоновано використння декількох зручних способів кредитування, а саме, через POS-термінал (платіжний термінал), кнопку на сайті (інтеграція API на сайт),QR-код, надання рахунка в Назва_1 покупця, Інвойс таTelegram-бот.
Також, на цьому ж сайті щодо запропонованих способів кредитування вказано, що банк із продавця товарів утримує комісію за еквайрингом.
Слід враховувати, що відповідно до висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 16.04.2021 по справі № 520/7835/19, продаж товарів із використанням еквайрингу потребує обов’язкового застосування РРО/ПРРО
Поряд із зазначеним, слід зауважити, що відповідно до сталої судової практики, сформованої ще з 2010 року, зокрема, у справах № К-11728/09-с та 2а-5019/09/1370 суди вказали, що за визначенням, наведеним у стаття 2 Закону № 265, РРО це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг), тощо.
Зміст наведеної правової норми свідчить на користь того, що РРО призначений не тільки для реєстрації розрахункових операцій, а й для реєстрації кількості проданих товарів.
Зважаючи на сферу застосування реєстраторів розрахункових операцій та обставини, щодо здійснення позивачем роздрібної торгівлі товарами суди підтримали правову позицію контролюючого органу про наявність продавця товарів обов’язку застосовувати РРО з метою обліку кількості реалізованих товарів, який не залежить від способу здійснення розрахунків.
Зазначений висновок кореспондується з приписами статті 9 Закону № 265, які містять вичерпний перелік видів діяльності, при здійсненні яких реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються.
У той же час, згадана правова норма не виключає обов’язку суб’єкта господарювання застосовувати такий РРО при реалізації товарів на підставі кредитних договорів, розрахунок за які здійснюється безготівковим шляхом.
Враховуючи викладене вище та з урахуванням наведених фактичних обставин у запиті, як відповідь напитання 1 та 2 повідомляємо, що продаж товару у кредит має супроводжуватисьобов’язковим застосуванням РРО/ПРРО та наданням або надсиланням фіскального чека покупцю не пізніше моменту вручення йому товару.
У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |