Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.12.2023 р. № 4628/ІПК/99-00-07-04-01 ІПК

Державна податкова служба України у зв’язку із надходженням звернення ……………………….. щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України, повідомляє таке.

Відповідно до звернення Підприємець є платником єдиного податку таздійснює діяльність зпродажу товарів у мережі Інтернет.

У зв’язку зі складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахунків звернувся до ДПС із питаннями, а саме:у разі продажу товарів в мережі Інтернет з відправкою через ТОВ « _1_», а кошти за оплату замовником товару надходять на поточний рахунок Підприємця від ТОВ «_2_», при цьому фіскалізація відбувається автоматично в момент видачі товару покупцю на пошті. При цьому розрахунковий документ формується у хмарному середовищі без попередньої фіскалізації, фіскалізація відбувається автоматично в момент видачі товару покупцю на пошті з реквізитом форми оплати «безготівково» і відправляється покупцю в попередньо погоджений месенджер, у зв’язку з цим виникло питання щодо можливості зазначення в фіскальному касовому чеку форми оплати «безготівково» замість «післяплата»?

Чи є обов’язок постійно з’єднувати поєднувати платіжний термінал з реєстратором розрахункових операцій і чи потрібно обов’язково зазначати рядки 11-18, якщо такий термінал не поєднаний?

Щодо питання 1, продаж товарів в мережі Інтернетіз використанням послуг ТОВ «_2_» та ТОВ «_1_»

Як відповідь на питання 1 повідомляємо, що у описаних Підприємцем у звернені обставинахтанаявної у ДПС інформації, у випадку неможливості зазначення чи сумнівів у визначенні виду здійсненого розрахунку із використанням реквізитів IBAN Підприємця, у фіскальному касовому чекудостатньо буде вказати форму оплати «Безготівкова», оскільки,для отримувача коштів переказ коштів на його поточний рахунок є безготівковим незалежно від «способу оплати», який використаний ініціатором переказу коштів, навіть, якщо для ініціювання переказу коштів відбулося внесення готівки в касу банку.

Поряд із цим, звертає увагу Підприємця на те, що у випадку надання покупцям можливості здійснити оплату товарів із використання реквізитів електронного платіжного засобу Підприємця, то такі розрахунки мають здійснюватисьіз обов’язковим застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій(далі – РРО/ПРРО).

Щодо питання 2

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Відповідно до пункту 13 статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» електронний платіжний засіб – це платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.

Вимоги законодавства сфери розрахунків, пов’язані, зокрема, і з відображенням реквізитів електронних платіжних засобів – платіжних карток у фіскальних касових чеках, які формуються РРО/ПРРО.

Так, форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350 (далі – Положення № 13).

Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 визначено обов’язкові реквізити, які має містити фіскальний касовий чек. При цьому розрахункові документи, що створюються РРО, так і ПРРО є однаковими і повинні відповідати вимогам Положення № 13.

Водночас, відповідно до пункту 4 розділу ІІ Положення № 13, рядки 11 – 18 фіскального касового чека заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків лише з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) та платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій, незалежно від його виду (РРО чи ПРРО) або сфери призначення.При цьому законодавcтвом не встановлено обов’язку з’єднувати або поєднувати РРО/ПРРО таплатіжнітермінали(POS-термінали). 

Слід зауважити, що з’єднання можуть бути дротовими та бездротовими, а факт підключення РРО/ПРРО або фіскального принтера, керуючого персонального комп’ютера касира, платіжного терміналу (POS-терміналу) установи банку до мережі Інтернет, за допомогою спільного інтерфейсу, перетворює множину таких пристроїв у єдину інформаційно-телекомунікаційну систему, що об’єднує групу різних пристроїв так, що вони можуть функціонувати узгоджено та підпорядковуватись єдиній формі управління.

Жодну модель РРО/ПРРО та платіжного терміналу (POS-терміналу) не можливо використовувати без з’єднання з мережею Інтернет і якщо це з’єднання відбувається за допомогою спільного інтерфейсу – РРО/ПРРО та платіжного терміналу (POS-термінал) установи банку, які розміщені на одному робочому місці касира та знаходяться в робочому стані, їх слід вважати з’єднаними.

Враховуючи зазначене та як відповідь на питання 2у описаних Підприємцем у звернені обставинахповідомляємо, щообов’язку з’єднувати або поєднувати платіжний термінал з реєстратором розрахункових операцій немає, проте увипадках коли РРО/ПРРО є з’єднані/поєднані із платіжними терміналами суб’єкти господарювання будуть нести відповідальність за невідображення у фіскальному касовому чеку рядків 11 – 18 фіскального касового чека.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Податкового кодексу України податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.