Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо сплати земельного податку (далі – Податок), та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі − Кодекс), у межах компетенції повідомляє.
Товариство поінформувало, що є постійним користувачем земельних ділянок, код виду цільового призначення яких 12.06 «Для розміщення та експлуатації об’єктів трубопровідного транспорту» (далі – Ділянки).
Товариство запитує: 1) до якого контролюючого органу подається податкова декларація з плати за землю (далі – Декларація); 2) щодо порядку заповнення поля «Місце розташування об’єкта(ів) оподаткування» Декларації у разі перейменування або зміни меж району, земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту, у правовстанолюючих документах відсутня інформація про місцезнаходження земельної ділянки; 3) щодо застосування ставки податку у разі відсутності на сайті відповідних громад та на сайті ДПС рішення органу місцевого самоврядування про встановлення ставок та надання пільг з Податку; 4) щодо застосування пільги з Податку згідно з пп. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу.
Щодо питання 1
Згідно з п. 286.2 ст. 286 Кодексу, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки Декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої Декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних Декларацій.
Декларація подається до контролюючих органів за місцем розташування Ділянок.
Щодо питання 2
Формою Декларації, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560, передбачено заповнення інформації щодо місця розташування об’єкта(ів) оподаткування у колонках 10 «код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці» та 11 «адреса (згідно з правовстановлюючими документами)» розділу І Декларації.
У разі зміни адреси місця розташування земельної ділянки у зв’язку із запровадженням адміністративно-територіальної реформи (перейменуванням назви міста, села, селища вулиці тощо) та якщо до документів не були внесені зміни в частині адреси місця розташування земельної ділянки у Декларації зазначається інформація щодо адреси місця розташування земельної ділянки, яка зазначена у правовстановлюючих документах.
Звертаємо увагу, що у колонці 10 розділу І Декларації зазначається код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці, на території якої розташована земельна ділянка, а не територіальної громади.
Такий код має бути актуальним, тобто відповідати територіальній громаді, на території якої знаходиться земельна ділянка та код якої зазначений у рядку 7 Декларації.
Проте для ідентифікації земельної ділянки у разі зміни назви населеного пункту без внесення змін до правовстановлюючих документів у колонці 11 розділу І Декларації рекомендуємо зазначати обидві назви населеного пункту – яка відповідає правовстановлюючим документам, а також у дужках стара назва цього населеного пункту, вулиці тощо.
Якщо земельна ділянка розташована за межами конкретного населеного пункту, то зазначається код за КАТОТТГ цього населеного пункту, а адреса зазначається умовно, наприклад «за межами населеного пункту N».
Якщо неможливо визначитися, за межами якого саме населеного пункту знаходиться земельна ділянка, то у Декларації зазначається код територіальної громади, на території якої знаходиться земельна ділянка. У такому разі він має співпадати з кодом територіальної громади, що зазначений у рядку 7 Декларації, адреса розташування у такому разі також зазначається умовно, наприклад «територія Y територіальної громади».
Якщо в документах на право володіння/користування (зокрема документах старого зразка) відсутня інформація про місцезнаходження земельної ділянки, то у Деклараціях зазначаються код населеного пункту та адреса фактичного місця розташування земельної ділянки.
Водночас зазначаємо, що на вебпорталі Державної податкової служби України в підрозділі «Законодавство/Податки, збори, платежі/Місцеві податки/Плата за землю (у складі податку на майно)/Коментарі фахівців» розміщено відеоролік «Заповнення податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)».
Щодо питання 3
Згідно з п. 12.3 ст. 12 Кодексу сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.
Рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Кодексу).
У разі якщо до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування місцевих податків та/або зборів, зокрема, сільська, селищна, міська рада, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків та/або зборів,
що є обов’язковими згідно з нормами Кодексу, такі податки та/або збори справляються виходячи з норм Кодексу із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року,
що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування таких місцевих податків та/або зборів (пп. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 Кодексу).
Таким чином, якщо органи місцевого самоврядування не прийняли рішення
про встановлення плати за землю на 2023 рік та, зокрема, ставок Податку в межах граничних розмірів, визначених ст.ст. 274 та 277 Кодексу, то у 2023 році Податок сплачується за ставками, які діяли до 01.01.2023 із застосуванням коефіцієнтів індексації за 2022 рік – 1,15.
Щодо питання 4
З прийняттям Закону України від 11.04.2023 № 3050-ІХ «Про внесення змін
до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі – Закон) при справлянні окремих податків, у тому числі Податку в умовах воєнного стану застосовується Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (далі – Перелік).
Відповідно до пп. 69.14 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу з урахуванням змін, внесених Законом, за земельні ділянки, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, починаючи з 01 січня 2023 року Податок не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації у 2023 році визначаються відповідно до даних Переліку (частина друга розділу І Переліку та розділ ІІ Переліку).
Нормами Кодексу передбачена можливість коригування податкових зобов’язань з Податку за 2023 рік шляхом подання уточнюючих розрахунків за земельні ділянки, що розташовані на територіях активних бойових дій або територіях тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначених частиною другою розділу І та розділом ІІ Переліку.
Право самостійно уточнювати свої узгоджені податкові зобов’язання з Плати шляхом подання уточнюючих розрахунків (з урахуванням строків давності встановлених ст. 102 Кодексу) визначено ст. 50 Кодексу.
Водночас зазначаємо, що п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу визначено особливості справляння податків і зборів тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану. Тимчасовий період справляння податків і зборів
не є пільгою.
Додатково повідомляємо, що відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до 1 серпня 2023 року, зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема в частині строків розгляду звернень платників податків на отримання індивідуальних податкових консультацій, передбачених п. 52.1 ст. 52 Кодексу.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |