X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.12.2023 р. № 4659/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Державного підприємства «_______» (далі – Підприємство) щодо окремих питань оподаткування податком на прибуток підприємств у період дії воєнного стану, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє. 

Згідно із зверненням Підприємства під час ракетного обстрілу м. Києва у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України було пошкоджено лабораторно - адміністративний корпус (далі корпус № 11) та адміністративний корпус (далі корпус № 1) Підприємства.

У ІІІ кварталі 2023 року проведено технічне обстеження корпусу № 11, за результатами якого розроблено проєкт консервації конструкції будівлі.

У ІV кварталі 2023 року проводиться судова експертиза (експертне дослідження), пов’язане з оцінкою збитків, завданих внаслідок збройної агресії російської федерації,  відповідно до Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв’язку із збройною агресією російської федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України від 18.10.2022 № 3904/1223, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.12.2022 за № 1522/38858.

Враховуючи викладене вище, Підприємство звертається з такими запитаннями щодо отримання індивідуальної податкової консультації:

1. Як відобразити у податковому обліку вартість витрат на проведення робіт з технічного обстеження корпусу № 11 та судової експертизи? Чи відносяться до витрат звітного періоду в податковому обліку вартість послуг з технічного обстеження та судової експертизи?

2. Як  відобразити в податковому обліку вартість витрат на заміну вибитих вікон на металопластикові в адміністративному корпусі № 1? Чи відносяться до витрат звітного періоду в податковому обліку вартість заміни вибитих вікон, враховуючи, що частина пошкоджених вікон були металопластиковими, а частина дерев’яними?

3. Як відобразити в податковому обліку вартість витрат на консервацію уцілілих конструкцій з влаштуванням тимчасової покрівлі з металевих профільованих листів по металевим прогонам корпусу № 11? Чи відносяться до витрат звітного періоду в податковому обліку вартість витрат на консервацію уцілілих конструкцій з влаштуванням тимчасової покрівлі з металевих профільних листів по металевим прогонам?

4. Чи призупиняється нарахування амортизації Корпусу № 11 до моменту забезпечення надання безперешкодного доступу та закінчення робіт з консервації уцілілих конструкцій?

Щодо запитань 1 – 3

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Слід зазначити, що Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2022 року № 951) зі змінами.

Порядок виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 року № 473 зі змінами. Цей Порядок застосовується для фіксації пошкоджень, зумовлених збройною агресією російської федерації, будівель та споруд приватної та комунальної форми власності, а також може застосовуватися для фіксації пошкоджень будівель і споруд державної форми власності.

Положення про порядок консервації основних виробничих фондів підприємств затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1997 року № 1183 «Про порядок консервації основних виробничих фондів підприємств» зі змінами (далі – Положення № 1183).

Консервація основних фондів підприємств – це комплекс заходів, спрямованих на довгострокове (але не більш як три роки) зберігання основних фондів підприємств у разі припинення виробничої та іншої господарської діяльності з можливістю подальшого відновлення їх функціонування (п. 2 Положення № 1183).

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств на підставі абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

При цьому доходи та витрати платника податку на прибуток підприємств відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку на підставі належним чином оформлених первинних документів.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами (далі – Закон № 996).

Згідно з частиною третьою ст. 8 Закону № 996 відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Отже, у разі здійснення платником податку на прибуток підприємств внаслідок обставин непереборної сили в період воєнного стану поточних витрат на проведення робіт з технічного обстеження корпусу будівлі та судової експертизи, витрат на проведення поточних ремонтних робіт та витрат на консервацію будівлі у зв’язку з пошкодженням майна (будівель), що відносяться до основних засобів підприємства, бухгалтерський облік таких витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств здійснюється згідно з правилами бухгалтерського обліку.

При цьому Кодексом не передбачено різниць для коригування платником податку на прибуток підприємств фінансового результату до оподаткування за такими операціями.

Що стосується витрат на проведення капітальних ремонтів та інших поліпшень об’єктів основних засобів, то враховуючи положення національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та міжнародних стандартів фінансової звітності, такі витрати можуть збільшувати вартість таких основних засобів згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону № 996).

Тож питання бухгалтерського обліку витрат підприємства у зв’язку з пошкодженням майна (будівель) такого підприємства внаслідок обставин непереборної сили в період воєнного стану при визначенні фінансового результату до оподаткування належать до компетенції Міністерства фінансів України.

Крім того зазначимо, що при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, встановлено ст. 138 Кодексу.

Щодо запитання 4

Відповідно до п.п. 14.1.3 п.14.1 ст. 14 Кодексу амортизація – систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Відповідно до п. 138.1 та п. 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування, зокрема, збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу.
Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування наведено у п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Згідно з п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених  п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 Кодексу. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 Кодексу визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.

Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел, як встановлено п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 Кодексу, зокрема:

витрати на придбання / самостійне виготовлення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів;

витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів, невиробничих нематеріальних активів.

Терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.
        Тож не підлягають податковій амортизації відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу основні засоби, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку (невиробничі), а також основні засоби, що знаходяться на консервації.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Отже, якщо основні засоби призначені для використання у господарській діяльності і нарахування амортизації на такі активи відповідно до правил бухгалтерського обліку протягом періоду до завершення підготовчих робіт з консервації таких основних засобів і переведення їх до складу законсервованих не припиняється, то такі основні засоби підлягають амортизації у податковому обліку.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).