Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.12.2023 р. № 4691/ІПК/16-31-09-04-05

Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області за результатами розгляду звернення Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) щодо правомірності зберігання пального, призначеного для заправлення електрогенераторних установок та техніки, іншого суб’єкта господарювання, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України   від   02.12.2010  за  № 2755-VI (зі змінами і доповненнями) (далі – Кодекс),  в межах компетенції повідомляє.

         У своєму зверненні ТОВ зазначає,  що має ліцензію на зберігання пального для власних потреб. До підприємства звернулась місцева рада з проханням розмістити в окремій ємності дизельне пальне як запас, необхідний для забезпечення роботи генераторів об’єктів критичної інфраструктури та техніки на випадок «блек-ауту». Підприємство технічно спроможне забезпечити зберігання пального.

         Враховуючи вищевикладене, платник податків  просить надати роз’яснення щодо законності таких дій, враховуючи положення Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації»  від 05.07.2021 № 5073-VI.

         Згідно  даних ліцензійного реєстру, ТОВ має ліцензію на зберігання пального.

         Вищевказана ліцензія не відноситься до переліку ліцензій на  право зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

         ТОВ не зареєстрований платником акцизного податку з реалізації пального, відповідно не має зареєстрованих в установленому порядку акцизних складів.

         Згідно пп.14.1.212  п.14.1  ст.14 Кодексу,  реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:

до акцизного складу;

до акцизного складу пересувного;

для власного споживання чи промислової переробки;

будь-яким іншим особам.

Таким чином, передача (відвантаження) пального на зберігання та отримання пального зі зберігання є реалізацією пального в розумінні пп.14.1.212  п.14.1  ст.14 Кодексу.

Відповідно до пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу  особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового.

Згідно   пп. 14.1.6  п.14.1  ст. 14  Кодексу  акцизний склад – це, зокрема,   приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб'єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу.

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні   колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Тобто визначені пп. б) та пп. в) пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14  Кодексу критерії, згідно з якими приміщення або територія не є акцизним складом, застосовуються тільки до суб'єктів господарювання, які не здійснюють операції з реалізації та зберігання пального  іншим особам.

Згідно п.47 підрозділу 5  розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, тимчасово, на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, в доповнення до критеріїв, визначених пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу, не є акцизним складом:

приміщення або територія, у тому числі платника акцизного податку з реалізації пального, у кожному (на кожній) з яких загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального, яке використовується виключно для заправлення електрогенераторних установок, не перевищує 2000 літрів.

Виходячи з вищевикладеного, положення п.47 підрозділу 5  розділу ХХ  Кодексу стосується суб’єктів господарювання, які безпосередньо зберігають та використовують пальне для заправлення електрогенераторних установок, і не  розповсюджується на операції зі зберігання пального іншим особам.

Відповідно до  пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, розпорядником акцизного складу є, зокрема, суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження,  зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Згідно пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 1219 00, 2711 12 9100, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00,    2711 1310 00,   2711 13 30 00,   2711 13 91 00,   2711 13 97 00,

2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Отже, приміщення або територія, на якій суб'єкт господарювання здійснює зберігання  пального іншим особам, є акцизним складом незалежно від місткості ємностей для навантаження - розвантаження пального та  обсягу отриманого пального протягом календарного року.

Таким чином, ТОВ  має право надавати послуги зі зберігання пального іншим особам при  наявності ліцензії на зберігання пального при   дотриманні наступних умов:

• реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального;
•  реєстрації акцизного складу (акцизних складів);
• обладнання витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального з акцизного складу та рівнемірами-лічильниками рівня пального в  резервуарі;
• реєстрації витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;
• складання та реєстрації акцизних накладних відповідно ст. 231 Кодексу;
• формування даних про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C згідно  п.230.1.3 п.230.1 ст.230 Кодексу;
• подання декларації акцизного податку відповідно ст.48,  ст. 49 Кодексу.

Що стосується Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації»  від 05.07.2021 № 5073-VI, то цей закон  визначає загальні засади благодійної діяльності в Україні, забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, забезпечує сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій.

Даний закон не регулює  правовідносини  у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів,  зокрема  пального.

Так як ТОВ  не є благодійною організацією, дія вищезазначеного закону не  розповсюджується на діяльність  зазначеного ТОВ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п.  52.2 ст. 52  Податкового кодексу України).