Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.12.2023 р. № 4676/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ),розглянула звернення фізичної особи – підприємця …. щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомила, що є платником єдиного податку третьої групи  та здійснює зовнішньоекономічну діяльність шляхом надання інформаційних послуг нерезиденту – іноземній компанії.

Між платником податків та нерезидентом укладений контракт виключно англійською мовою. Кожного місяця платником податків виставляються інвойси, в яких зазначається детальний перелік та конкретна вартість наданих послуг. Інвойси виставляються також виключно англійською мовою.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи потрібно замовляти автентичний переклад зовнішньоекономічного договору (контракту), укладеного між фізичною особою – підприємцем та компанією – нерезидентом з англійської на українську мову?

2. У випадку, якщо автентичний переклад зовнішньоекономічного договору потребується – чи достатньо буде перекласти зовнішньоекономічний договір, без необхідності окремого перекладу кожного інвойсу, виставленого на виконання такого зовнішньоекономічного договору? Чи разом із зовнішньоекономічним договором потрібно перекладати також кожен виставлений фізичною особою – підприємцем інвойс?

3. У випадку, якщо автентичний переклад зовнішньоекономічного договору та/або інвойсів на українську мову необхідний – які є вимоги щодо оформлення перекладу таких документів (чи достатньо буде замовити переклад у дипломованого перекладача або бюро перекладу з проставлянням відповідної відмітки перекладача/бюро; чи обов’язково потрібно нотаріально завіряти переклад документів, із перевіркою нотаріусом відповідної кваліфікації перекладача?) 

Відповідно до п. 44.3 ст. 44 Кодексу платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених п. 44.1 ст. 44 Кодексу (первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством), а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків.

Відповідно до ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Згідно із ст. 1 Закону України від 03 липня 2012 року № 5029-VI «Про засади державної мовної політики» (далі – Закон № 5029) державна мова –це закріплена законодавством мова, вживання якої обов'язкове в органах державного управління та діловодства, установах та організаціях, на підприємствах, у державних закладах освіти, науки, культури, у сферах зв'язку та інформатики тощо.

Разом з тим частиною другою ст. 18 Закону № 5029 встановлено вільне використання державної мови, регіональної мови або мови меншин, інших мов в економічній і соціальній діяльності об'єднань громадян, приватних підприємств, установ та організацій, громадян – суб'єктівпідприємницької діяльності та фізичних осіб.

Згідно з частиною шостою ст. 7 Закону № 5029 регіональна мова або мова меншини (мови) використовується на відповідній території України в роботі місцевих органів державної влади, органів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, застосовується і вивчається в державних і комунальних навчальних закладах, а також використовується в інших сферах суспільного життя в межах і порядку, що визначаються Законом № 5029.

Відповідно до п. 1.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, усі первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, бухгалтерська та інша звітність повинні складатись українською мовою.

Документи, що є підставою для записів у бухгалтерському обліку і складені іноземною мовою, повинні мати впорядкований автентичний переклад на українську мову.

Враховуючи викладене, документи, які пов’язані з зовнішньоекономічною діяльністю фізичної особи – підприємця та складені іноземною мовою, повинні мати впорядкований автентичний переклад українською мовою, засвідченим відповідно до чинного законодавства.

При цьому ст. 79 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Зауважуємо, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ було зупинено перебіг строків, встановлених, зокрема, ст.ст. 52 і 53 ПКУ щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Крім того, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Так, згідно з п.п. 69.9 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених зазначеним підпунктом ПКУ.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.